У Луцьку розробляють стратегію громади: що планують у результаті

У липні 2023 року Луцька міська рада розпочала розробляти стратегію громади до 2030 року. Роблять це за підтримки, фінансування і фактично під наглядом Ради Європи. В рамках процесу сформували стратегічний комітет, тематичні групи, а також провели соціологічні дослідження і онлайн-опитування.

Журналісти «Сили правди» дізналися, хто саме працює над розробкою такого важливого документу для громади, як відбувається робота, та які пріоритети в розвитку вже визначили. Та поцікавилися, як це – планувати стратегію в умовах труднощів і невизначеності, які накладає повномасштабна війна.

Хто займається розробкою?

Остання спроба Луцької міської ради розробити стратегію для громади була у 2018 році. Проте тоді напрацювали лише значно простіший документ: стратегічні цілі розвитку міста до 2030 року. Ключова відмінність між «стратегічними цілями» і самою стратегією у тому, що цілі лише визначають перелік намірів, а стратегія описує, як міська рада збирається їх досягати.

«Ще у 2018 році департамент економічної політики із залученням експертів Волинського національного університету й інших експертів робив розвідувальний аналіз того, як розвивався Луцьк за останні 10 років практично в усіх напрямках. Перевіряли багато інформації: починаючи від доходів і витрат бюджету і закінчуючи кількістю ДТП на аварійних перехрестях. У результаті ми сформували таку початкову основу для написання стратегії. Тут вся робота експертів була безплатною, бо їм самим це було цікаво. Але потім постало питання ціни. Коли ми почали запрошувати різних спеціалістів долучитися до цього процесу і зрозуміли можливу вартість, депутати міської ради дали зрозуміти, що такі витрати вони вважають недоцільними. Наприклад, тільки проведення SWOT-аналізу коштувало близько 500 000 гривень. Ми вирішили тоді, що не потрібно витрачати такі кошти»,  — пояснив директор департаменту економічного розвитку міськради Борис Смаль.

 

За словами Борися Смаля, стратегічні цілі затвердили зокрема для того, щоб «було що показати міжнародним партнерам».

«Натомість ми прийняли стратегічні цілі розвитку Луцька до 2030 року. Це така своєрідна «заява про наміри», де написано, що ми хочемо, але не написано, як це зробити. Такий документ, зокрема, був потрібний, щоб брати участь у різних міжнародних проєктах, грантових або кредитних. Часто одна із вимог донора – стратегія розвитку міста», – пояснив посадовець.

Уже у 2023 році під егідою Ради Європи розпочався проєкт «Зміцнення стійкості демократичних процесів через громадську участь під час війни та в післявоєнний період». Луцькій міські раді вдалося стати однією з громад, які перемогли у відборі, а в результаті отримали фінансування та організаційну підтримку від Ради Європи на розробку стратегії міста.

«Для роботи над розробкою стратегії розвитку громади у нас був створений стратегічний комітет, куди увійшли працівники профільних підрозділів Луцької міської ради, представники громадськості, галузеві експерти, а також представники всіх політичних сил, які представлені в міській раді. Це була вимога донора і ми також цього хотіли. Прагнули на початку спрацювати так, щоб потім не було претензій: «Чого ви нас не залучили до роботи, не врахували думку». На першому засіданні стратегічного комітету кожен висловив свої побажання щодо методики роботи, а також усі погодилися з гаслом: «Хто має щось сказати, кажіть зараз, або замовкніть і не заважайте». Також стратегічний комітет визначив основні напрямки роботи над документом і створив тематичні фокус-групи, куди увійшли галузеві спеціалісти, як зі складу самого комітету так і інші представники громади», — розповів про організаційні моменти Борис Смаль.

Виносити проєкт планують на розсуд депутатів Луцької міської ради на початку 2024 року. До того часу у міській раді сподіваються владнати всі суперечності, щоб проєкт стратегії отримав підтримку більшості депутатів.

 

Обіцяли максимальну інклюзивність, але останнє слово за чиновниками?

Проте у частини учасників процесу виникли питання щодо пропорційного представлення різних сторін у стратегічному комітеті. Так, серед 23 членів стратегічного комітету, 12 працівників міської ради, 4 депутати, 4 представники громадськості та 3 представники донора (Ради Європи). Таким чином, більшість становлять саме чиновники.

Депутат Луцької міськради Михайло Наход, який також є членом комітету, вважає, що такий склад не є оптимальним.

«Робочий процес мене не надто задовольняє. Зокрема тому, що мені не зрозуміла позиція міської ради дуже обмежити склад цього стратегічного комітету. Зараз більшість це керівники структурних підрозділів міської ради. Ще відсотків 25 – це представники активних громадських організацій. Ну, і ще певний відсоток – це експерти ради Європи. Натомість у стратегічному комітеті немає жодного представника бізнесу чи бізнес-асоціації, там немає торгово-промислової палати, там немає об’єднання роботодавців, там немає інших структур, які об’єднують підприємницьке середовище. Для мене незрозуміло, чому туди не включили активні громадські середовища», – відзначив Наход.

 

Зокрема він називає такі організації, як центр розвитку підприємництва «Дія. Бізнес», громадські організації «Алгоритм дій» та «Просторовий рух», які, мовляв, мали би бути представлені у стратегічному комітеті.

Робота з написання стратегії триває

Натомість у керівництві міської ради наголошують, що вони забезпечили збалансований склад у тематичних групах, які відповідають за різні напрямки стратегії. Там, на їхню думку, представники міської ради у меншості.

«Таких груп сформували 10, і вони стосуються наступних напрямів: економіка, підприємництво, освіта, IT-галузь, туризм, промоція, міжнародна діяльність, комунальна сфера, безпека, просторовий розвиток та мобільність, культура, освіта, охорона здоров’я, соціальна сфера, розвиток громадського сектору, молоді та спорту . В кожній групі від 10 до 20 спеціалістів, але серед них працівники міської ради складають приблизно 20-25%. Наприклад у мої групі (економіка, вища освіта та IT, — ред.) із 12 членів троє працюють у міській раді. Кожна група на сьогодні робить SWOT- аналіз за своїми напрямками. Пізніше на спільних засіданнях ми разом із експертами Ради Європи будемо узагальнювати напрацювання», — пояснив Борис Смаль.

Проте, на його погляд, не варто орієнтуватися на те, щоб враховувати думку буквально кожного мешканця громади, адже не всі можуть «якісно» висловити свою думку щодо такого питання, як стратегія міста. Смаль пропонує орієнтуватися на вужче коло лідерів у різних галузях, яких він порівнює із «офіцерами» у армії. Також він побоюється того, що у процес розробки «втрутиться політика» і «деструктивна» частина активної громадськості.

«Мені дуже не хочеться, щоб сюди втрутилася політика. Бо це буде величезна шкода. Як це часто відбувається, встає політик і каже: «Я вважаю, що ви запланували мало соціальних заходів. Мало лікарень, мало шкіл». Але я не бачу шляху, як заробити гроші, щоб побудувати таку велику кількість шкіл. І починають коментувати, мовляв, не дбаємо за людей. Оце популістські речі, які в Україні присутні вже 30 років. Якщо ми зараз напишемо популістську стратегію до 2030 року, ми нічого не зробимо. Дуже хочеться, щоб це був реальний конструктивний документ», — відзначив посадовець.

Натомість у інших робочих групах підхід до відбору зацікавлених сторін та учасників обговорення може бути різним. Наприклад, нам вдалося поспілкуватися із відповідальними за розробку молодіжного компонента стратегії громади. Тут роботу розділили на три окремі напрямки, щоб залучити більше зацікавлених сторін.

«Ми створили три тематичні групи: молодіжна політика, громадська участь і волонтерство. Їх збирали окремо, не дивлячись на те, що це все наша тематика. Адже тут різні стейкхолдери та різні учасники. Якщо взяти всі три тематичні групи, то десь приблизно 100 осіб чи організацій. В подальшому нам доведеться з ними працювати в різних форматах. Це можуть бути індивідуальні інтерв’ю, формат світового кафе, просто анкетування тощо», — розповіла начальниця відділу молодіжної політики міськради Заріна Дацик.

 

Проте, такий баланс не задовольняє Михайла Находа, адже, за його словами, не всі тематичні групи такі відкриті до залучення різних сторін, а в підсумку останнє слово може бути за чиновниками.

«Мені здається, що керівництво міської ради не надто обдумано сформувало стратегічний комітет у такому складі. Я розумію, що це зручно, коли туди входить критична маса чиновників. Але процес розробки стратегії, в моєму баченні, це інклюзивний процес, коли треба залучити максимальну кількість людей, можливо не сотні людей, але це і не має обмежуватись двома десятками. Коли є більше думок з різних середовищ, від цього тільки якіснішим буде остаточний документ», – зауважив Михайло Наход.

Що вдалося зробити на сьогодні?

Ініціативу щодо розробки стратегії Луцька презентували у липні 2023-го, а завершити роботу фактично мають до кінця року.

Станом на кінець вересня експерти, залучені Радою Європи, провели соціологічне дослідження під назвою «Якість життя у Луцькій громаді». Підрядником була дослідницька агенція «Fama» зі Львова, яка опитала 400 мешканців Луцька та 200 мешканців прилеглих сіл громади.

Зокрема попередні результати дослідження показали, що 81% опитаних задоволені життям у Луцькій громаді. Проте умовами для ведення бізнесу, наприклад, задоволений тільки 51% опитаних. Серед різних аспектів сфери послуг у місті Луцьку найбільше (87%) задоволені озелененням міста, а найменше (48%) – медичними закладами.

Серед знакових ініціатив на майбутнє, які включили у опитування, найбільше респонденти підтримують створення центру реабілітації для учасників війни (99%), а найменше — відкриття крематорію (39%).

Повні результати соціологічного дослідження обіцяють представити у фінальному звіті щодо стратегії пізніше.

Проте в той час, як соціологічне опитування вдалося зробити репрезентативним за рахунок чіткої вибірки, результати онлайн-опитування за допомогою Google-форми були не такими збалансованими.

Виявилося, що серед 2254 учасників майже 90% жінки, а 73% працюють у бюджетній сфері. Як припускають деякі учасники стратегічного комітету, так трапилося тому, що працівники шкіл, садочків та інших бюджетних установ заповнювали опитувальник через вказівку або прохання керівництва. Натомість не так багато пересічних мешканців громади взяли участь через недостатнє бажання або погану інформаційну кампанію.

Представники міської ради стверджують, що доклали зусиль, аби у опитуванні взяли участь різні люди, зокрема поширювали інформацію через медіа, через навчальні заклади та ОСББ. Натомість опозиційні депутати відзначають, що інформаційна кампанія з цього приводу була неефективною.

Паралельно з проведенням опитувань тематичні групи розпочали роботу над SWOT-аналізом своїх напрямків. Такий формат передбачає аналіз сильних (strength) та слабких сторін (weaknesses), можливостей (opportunities) і загроз (threats) у відповідних десяти напрямках.

Які перспективи закладають у стратегію?

У профільному для себе економічному напрямку Борис Смаль бачить перспективу розвитку технопарків, промисловості, логістики, оборонної галузі.

«Нам потрібні технопарки. Тоді за рахунок зручного логістичного положення сюди прийде серйозний бізнес. Навіть якщо це буде просто логістичний пункт між Азією і Європою, він буде працювати і приносити величезні доходи. Якщо тут розпочати виробництво, це ще більші доходи. Тому я бачу розвиток машинобудування, логістичних центрів, оборонних галузей як пріоритети на найближчі роки. Дуже хотілося б зробити нашою спеціалізацією авіабудування чи авіамоделювання. Адже ми бачимо, яка зараз потреба у літаках, безпілотниках. Нам потрібно все в цій галузі виробляти самостійно, бо наші партнери не зможуть постачати нам літаки та іншу техніку вічно», — вважає Смаль.

Загалом, на його думку, стратегія громади до 2030 року, це передусім економічний документ:

«Стратегія – це соціально-економічний документ. Навіть більше економічний документ. Адже спочатку треба заробити гроші, а потім думати, на які соціальні цілі їх витрачати».

Окрім цього, Борис Смаль пропонує робити ставку і на туризм:

«Аналіз показує, що всі, навіть маленькі містечка в Європі, які показали себе, притягують туристів. Це порівняно дешевий спосіб створити додану вартість, уже маючи стартовий майданчик складений історично. Туристи поселяться в готелі, зайдуть в заклади культури, в кафе, музеї, де вони залишатимуть гроші. Таким чином за рахунок маркетингу, реклами, грамотно побудованої програми можна притягнути фінанси людей, які приїхали відпочити, та готові оплачувати дорого за отримані емоції. Знову ж, від Польщі до нас недалеко. До Луцька приїхати на два дні відпочити можна за три години. І це наша можливість. Тому потрібно робити акцент на туризм».

Зокрема він наводить приклад успіху нової туристичної локації Окольного замку, який приносить порівняно високі доходи бюджету:

«За два місяці Окольний замок заробив 800 тисяч гривень. При цьому за минулий рік Центр туристичної інформації та послуг мав десь 40 тисяч гривень доходу за цілий рік. І це при тому, що більшість екскурсій в Окольному замку зараз соціальні, тобто безплатні. А коли закінчиться війна, людей буде ще більше. Взагалі щодо Старого Міста є багато планів. Там можна зробити просто «перлину». І це буде робити бізнес за свої гроші».

 

Молодіжний напрям розвитку

Думками щодо розвитку у профільному напрямку поділилася начальниця відділу молодіжної політики міської ради Заріна Дацик.

«На сьогодні ми вже сформували 4-5 напрямків. Це не означає, що ми не будемо підтримувати, інші напрямки, наприклад, неформальну освіту, чи екологію. Але в стратегії все одно буде визначено основні. Передусім це безпека. Не тільки військові вишколи, але і питання боротьби з булінгом, із домашнім насильством, турбота про ментальне здоров’я молоді тощо», – розповіла Дацик.

За її словами, турбота про ментальне здоров’я молоді також зумовлена повномасштабною війною:

«З моменту повномасштабного вторгнення загострилися досить небезпечні тенденції, коли діти чи батьки звертаються щодо депресивних станів, суїцидальних настроїв. Ці випадки дуже помолодшали». 

Також серед важливих напрямів молодіжної політики вона бачить розвиток мережі молодіжних центрів:

«На сьогодні у нас три молодіжні центри, але ми хочемо, щоб їх було більше і вони були зосереджені в різних мікрорайонах, бо фактично всі три зосереджені майже в центрі. Також хотілося б, щоб вони мали певну спеціалізацію. Вже зараз, наприклад, наш Луцький міський молодіжний центр робить акцент на військові вишколи, навчання надання першої медичної допомоги. Молодіжний центр Волині багато працює в напрямку неформальної освіти».

 

Інформування і освіта молоді

Відділ молодіжної політики планує працювати над створенням єдиного уніфікованого джерела інформації про активності у місті для молоді. Це має стати відповіддю для тих, хто «не знає, куди піти» у Луцьку. Вже на сьогодні відділ молодіжної політики веде Telegram-канал «Дозвілля Луцької громади», де розміщують анонси актуальних подій. Проте таким інформуванням вони хочуть охопити значно більше молоді.

«Ми думаємо про те, як зробити, щоб молодь більше знала про різні можливості. Адже все одно знаходяться ті, які не знають, де знайти грант або де знаходиться молодіжний центр. Хоча навіть якщо просто ввести в Google таке питання, вам покаже посилання на молодіжні центри та різні можливості. Можливо, тут ще питання у внутрішній мотивації. Але ми також маємо працювати, щоб підвищувати обізнаність молоді щодо різних можливостей для дозвілля та розвитку», – розповіла Заріна Дацик.

Серед інших напрямків молодіжної політики планують сприяти розвитку учнівського та студентського самоврядування, адаптацією внутрішньо переміщених осіб, розвитку підприємницьких навичок у молоді, розвитку інклюзивності та безбар’єрності публічних просторів, у тому числі молодіжних.

Михайло Наход вважає, що ключову ставку Луцьку варто робити на освіту та розвиток людського капіталу.

«Я для себе чітко усвідомлюю, що одним з пріоритетів має бути розвиток освіти. І освіти пов’язаної з економікою. Тому що в світі виграють країни, міста, громади, які інвестують у майбутнє. Нам потрібне серйозне ставлення до освіти, розвиток різних дослідницьких лабораторій. У Луцьку є два досить потужних заклади вищої освіти, які треба розвивати безумовно. Вони не ідеальні, але це вже середовище, яке може не тільки готувати студентів, але і серйозно доповнювати економіку міста. Є також заклади професійно-технічної освіти, які можуть працювати у цьому напрямку. Комфортні дороги, нові тролейбуси – це добре, звичайно. Але стратегічно це нічого не вирішує. Стратегічно треба, щоб тут хотіли жити люди. Якщо тут будуть хотіти жити люди, якщо сюди будуть хотіти їхати студенти, якщо сюди будуть переїжджати люди з інших частин України в більш комфортне середовище, то тут буде розвиток. Будуть люди – буде розвиток», – вважає депутат.

Як планувати під час війни?

Усі співрозмовники погоджуються, що повномасштабна війна впливає на розробку стратегії громади і планування майбутнього загалом. Проте це не зупиняє учасників процесу від того, щоб планувати розвиток громади на майбутнє, навіть якщо у цьому Луцьк буде серед першопрохідців.

«Я думаю, що стратегію в таких умовах не робив ніхто в світі ще. Адже стратегії серйозно почали розробляти років 20 тому. І такої війни останні 20 років не було. Тому частково ми в цьому будемо першопрохідцями. Але коли б війна не закінчилася, на наступних років 50 або навіть і 100 питання безпеки в країні і в кожній громаді буде першочерговим», – вважає Борис Смаль.

 

На думку керівника ГО «Брейншорм» Антона Євтушка, який працює у тематичних групах із молодіжної політики, повномасштабна війна не є пересторогою для розробки стратегії, а навпаки змушує реалістично дивитися на потенціал громади і не займатися популізмом.

«Стратегія включає кілька сценаріїв, і в тому числі найменш оптимістичний, в якому ми перебуваємо зараз. Ми навпаки можемо більш твередо підійти до планування. Також в моменти кризи легше відкинути популістичні ідеї, а це дозволяє трошки легше домовлятися», — вважає Євтушок.

Михайло Наход відзначає, що стратегія громади – це достатньо гнучкий документ, який можна буде частково змінювати чи оновлювати залежно від поточної ситуації:

«Це документ на десятиліття. І природно, що за час після написання і в процесі виконання виклики можуть змінюватися. Тому я не вважаю, що це критично, що в час війни місто може зазнати тих чи інших втрат і це може змусити змінити якісь наміри».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• Рожева мрія: перші кроки Луцька до комфортного міста
• 200-річна дерев'яна церква на Волині «дожила» до наших днів (архівне + сучасне фото)
• П'ять вдалих проєктів радянського Луцька (фото)