Луцькі студенти не хочуть відпрацьовувати диплом: чому так

Міністерство освіти та науки України пропонує ввести обов'язкове працевлаштування для студентів, які навчаються на бюджеті. Їм потрібно буде «відпрацювати свій диплом» не менше трьох років. Лише після цього, вони зможуть змінити свою професію.

Про це повідомили на сайті МОН.

Журналістка сайту новин Луцька «Конкурент» запитала у 95 студентів їхню думку щодо такої пропозиції. А також поспілкувалася з деканом факультету філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки (ВНУ) Лілією Лавринович.

Думка студентів

В опитуванні взяли участь 95 здобувачів вищої освіти Луцька: ВНУ імені Лесі Українки, Луцького національного технічного університету та Луцького педагогічного коледжу.

Більшість з них – 54,7% – навчаються саме на державній формі навчання.

Студенти розділилися на два табори: хтось цю ідею поділяє, а хтось її критикує.

«Це дуже правильне рішення. Перед вступом студенти часто несуть хабарі аби отримати бюджетне місце. Якщо цей проєкт набере чинності, по-перше, зникне корупція при відборі абітурієнтів. По-друге: дуже часто викладачі підтягують оцінки бюджетникам, а потім ми маємо на ринку красиві дипломи, а працівників нікудишніх» – написав один із респондентів.

«Так, це значно знижує стрес, ризики. Також людина почне швидше працювати за спеціальністю та платити податки».

«Це нововведення потрібне. За таких умов студенти будуть більш серйозно підходити до вибору про вступ на ту чи іншу спеціальність».

«Обома руками і ногами підтримую!!! Є люди, які вступають тільки тому, що є державні місця. Тобто, держава за них платить кошти даремно. З сестрою навчається дівчина на державній формі навчання на географічному факультеті та паралельно на контрактній на факультеті міжнародних відносин. Пари на факультеті географії не відвідує і займає чиєсь місце. Тому,щоб таких казусів не було, я підтримую таке нововведення», – залишали коментарі студенти.

Негативні відгуки

Але більшість опитуваних негативно відгукується про можливі зміни. Вони посилаються на те, що три роки – занадто великий термін для відпрацювання своєї спеціальності. Також студенти відповідають: за роки бакалаврату, більшість з них втрачають бажання працювати у тій сфері.

«Ні, це дурня. З досвіду моїх батьків, рідних та знайомих, роботу яку видає держава – низькооплачувана, і не має сенсу витрачати три роки на просто «виживання»».

«Сподіваюся, цей законопроєкт не затвердять».

«Ні, це абсурд!».

«Не підтримую нововведення, тому що в розвинених країнах не відробляють бюджет. Також грає роль фактор, що не завжди дадуть нормальне місце роботи, не завжди зарплатня буде задовольняти людину».

«З одного боку, можливість працювати відразу після закінчення навчання – чудова. Але де це буде, як, та якою ціною від цього можна відмовитись – лякає. Ми все-таки демократична держава, а тут примус…»

Студенти залишили свої голоси чи були б готові виконати таку умову. Своє тверде «так» трирічному відпрацюванню дало лише 13,7% респондентів. Левова частка опитуваних (35,8%) відповіла «ні».

Позиція освітян

Лілія Лавринович розповіла про досвід студентів-фіологів. Здобувачі вищої освіти у педагогічних та медичних закладах й раніше мали укладати трудовий договір про відпрацювання.

«Практика стимулювання випускників працювати за спеціальністю добре працює з випускниками, які влаштовуються одразу після завершення навчання в заклади середньої освіти. Серед наших студентів це насамперед випускники освітніх програм «Середня освіта. Українська мова та література. Зарубіжна література» і «Середня освіта. Польська мова», – розповіла декан факультету філології та журналістики ВНУ Лілія Лавринович.

Ті студенти, які здобули освіту на державній формі й після завершення навчання працюють в школах протягом трьох років, мають право отримати одноразову адресну грошову допомогу в розмірі п’яти прожиткових мінімумів. За словами Лілії Лавринович, таке заохочення для випускників є хоч і невеликою, але доброю перевагою, яка дає свої результати.

Проте чи доцільно зараз застосовувати таку методику для всіх спеціальностей, Лілія Лавринович вагається:

«Очевидно, що держава в такий спосіб намагається контролювати кошти, витрачені на навчання студентів, і це нормально. Але при цьому є серйозні ризики: по-перше, не всім «державникам» можна буде знайти робочі місця за спеціальністю; по-друге, причина небажання випускників працювати за фахом – непристойно малі зарплати (зокрема, скажімо, у вчителів-початківців), за які жити і часто винаймати житло нереально. Чи не призведе така політика до відтоку абітурієнтів або новоспечених фахівців із країни, яка ще й перебуває у стані війни?» – додала декан.

Вона зазначила, що якщо держава виділяє гроші на підготовку молодого фахівця, то сподівається, що він працюватиме на неї. У іншому випадку, це марні витрати.

«Важливо не нашкодити непродуманими кроками. Держава має не тільки вимагати від випускників виконання зобов’язань, а й створювати належні умови праці для молоді, мотивуючи її не лише через примус. Тоді буде менше охочих виїжджати за кордон або тих, кого не надто тішить перспектива відпрацювання», – пояснила Лілія Лавринович.

Дослідження тривало з 1 по 5 листопада. Молодь залишала свої коментарі на онлайн-платформі. Опитування проводилося зі студентами 1-4-их курсів та магістратури.

Нагадаймо: українці можуть отримати ваучер на навчання і здобути нову професію. Визначена категорія населення матиме право безоплатно навчатися у закладах освіти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Підсумки вступної кампанії 2023 в магістратуру: які спеціальності стали найпопулярнішими (фото)
• У Луцьку визначать Індекс благополуччя молоді
• На перервах у школах учні та вчителі теж мають говорити українською, – омбудсмен
• Довіра до уряду за півтора року знизилася до 39%, до парламенту – до 21%, – КМІС