«Графічний батальйон»: у Луцьку відбулася зустріч з режисерами мульфільмів про війну
У Луцьку відбулася зустріч з представниками проєкту «Графічний батальйон». 10 листопада у стінах Волинської обласної бібліотеки мультимейкери розповіли про створення анімацій для дітей про війну.
Журналістка сайту новин Луцька «Конкурент» також побувала на заході.
Гостями були режисер та аніматор, керівник студії «ІМАГО» Леонід Тимонюк, продюсерка проєкту Мар’я Гвоздєва-Тивонюк та колажистка й режисерка Зю Побережнюк. Захід відвідали соціальні педагоги та психологи.
Керівник студії розповів, що коли розпочалася війна, він разом зі своїми колегами замислився, чим вони, як аніматори можуть бути корисними.
«Ми почали виходити в онлайн, займатися з дітьми ліпниною, аби вони відволікалися від жахливих подій й заспокоювалися. Ми це робили спільно з психологом Світланою Стасюк, бо в нас були лише поверхові знання, як працює людська психологія. Вона спостерігала за тим, як реагують діти на наші заняття», – сказав Леонід Тимонюк.
Захід«Графічний батальйон» розпочався зі заклику українського аніматора Сашка Даниленко, який проживає в США, про об’єднання митців. Ілюстратори, художники почали малювати плакати, як правильно накладати шини на ноги та створювали роботи на інші воєнні теми.
Згодом, художниця Катерина Павленко звернулася до них з ідеєю про створення анімації. Вона вирішила випустити мультфільм, «Що робити під час сирени». Художниця прагнула врятувати дитячу психіку, щоб ті не реагували так гостро на звуки сирени. Опісля з’явилося ще п’ять фільмів: руханки для дітей, поради для батьків, як поводитися й спілкуватися з дитиною під час війни, казки.
«Зазвичай аніматор за день знімає чотири секунди такого фільму. Максимум – десять. Але ми розуміли, що їх потрібно випускати швидко. Тому свою руханку я відзняв за чотири дні. Ми не ставили перед собою задачу зробити надякісний фільм, а зробити його якомога швидше», – зізнався Леонід.
Процес створення анімаціїАнімації створювали, консультуючись з практикуючою психологинею.
«Катерина Павленко перевіряла чи не використані у роликах якісь звуки та кольори, які є травмуючими для дитини. Бо всі тонкощі дитячої психології я не можу осягнути, бо в мене немає відповідної освіти», – додав аніматор.
Відвідувачі заходуПроєкт налічує сім мультфільмів. Робота над ними зайняла п’ять місяців. Це анімації створені у техніках стоп-кадр, 2-D, слоу-мошн та колаж. Героїв створювали з тканин, ниток, фетру та малювали у графічних редакторах.
Перші чотири ролики створювалися власним коштом, тож для продовження роботи аніматори почали шукати додаткові фінанси. Опісля того, як мультиплікатори виграли грант Європейського культурного фонду, вони почали створювати свої доробки вже у рамках проєкту «Графічний батальйон для дітей», за реалізації «ІМАГО». Серед анімацій і колискові. Леонід зазначив: колисанки мають гарний ефект на дітей, бо заспокоюють їх.
Для свого другого фільму – «Місія Мами» аніматор запросив психологиню Лесю Ковальчук. Та тоді створювала власний гайду про те, як емоційно пережити виїзд з власного міста і як мінімалізувати травму для дитини. Фільм-казкау «Страх. Емоційний інтелект» він відзняв у кооперації з сценаристкою й психологинею Катериною Дишель, а озвучила його радіо- і телеведуча Наталія Валевська (творчий псевдонім – Марта Мольфар).
Команда часто переформовувалася через те, що хтось з художників або виїджав за кордон, чи отримав роботу в інших проєктах.
Кадр з анімаціїЗю Побережнюк поділилася історією про роботу над анімацією для батьків «Як говорити з дитиною про війну». У ній вона застерігає батьків від брехні про швидке закінчення війни. А також радить спершу питати дитину «Щоб ти хотіла знати про війну? Що ти вже про неї знаєш?», якщо вона просить їй щось розповісти.
«Я написала психологині Катерині Павленко, як я бачу цей сюжет. Там мав бути страшний монстр, який руйнує будинки. А потім приходять ЗСУ й перемагають його. Коли я надіслала цю ідею Катерині вона взялася за голову. Добре, що вона не бачила моїх чорно-червоних замальовок», – згадувала Зю Побережнюк.
Перша чернетка Зю ПобережнюкКолажистка наголосила: під час створення соціального проєкту для дітей не варто керуватися власними художніми уподобаннями.
«Я дуже довго це створювала свій колаж, бо мені було важливо знайти тонкі підтексти, які я б додала до своєї роботи. Бо мені було важливо, щоб тут було багато символізму», – розповіла про свою роботу аніматорка.
Мар’я Гвоздєва-Тивонюк повідомила про майбутнє проєкту.
«Були амбіцій й бажання розвивати почате. Але у кожного свої емоційні гойдалки під час створення роликів, а ще потрібно знайти фінансування... Наразі на цю роботу не вистачає сил», – додала Мар’я Гвоздєва-Тивонюк.
Нагадаймо: ексдиректор Музею-скансену історії сільського господарства Волині Олександр Середюк дарував музейні експонати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
