Які віночки одягали на весілля волинські наречені століття тому
Показали, який вигляд мали весільні віночки наречених на Волині у ХХ столітті.
Світлини у фейсбуці опублікував Центр дослідження і відродження Волині.
Так, одну зі світлин дослідникам надіслала читачка Юлія Мисливець. Це чудове весільне фото з Волині, світлина післявоєнна.
На ній вражає в першу чергу весільний віночок молодої.
Юлія так прокоментувала родинну світлину:
«Це весільне фото моїх діда і баби із с.Серхів (Волинська область). Вони їхали на вінчання в сусіднє село Озірце Рівненської області».
Користувач Віталій Шмигельський також повілився весільним фото своєї бабусі і дідуся.
«Це с.Галузія, за 7км. від с.Серхів. Віночок подібний», – пише Віталій.
А це молодята із села Погулянка, Маневиччина. Світлина датується першою пол. ХХ ст..
Нагадаємо: як розважалися дівчата на Волині понад 100 років тому.
До найпростіших і найдавніших вінків, які носили на Волині, належать звиті вінки. Їх виготовляли із живих квітів. Популярними були й вінки-обручі, які займали важливе місце серед дівочих святкових головних уборів. Основу такого вінка становив обруч, який у ХІХ – на початку ХХ ст. виготовляли зі шкіри, тканини, стрічок, а також із дроту, картону та воску, металевих блискучих пластинок.
У середині ХІХ ст. на Волині побутували вінки, в яких використовували пір’я. Інколи його додавали поміж квітами, а іноді викладали довкола обруча нижче квітів. В основі такого вінка – невисокий (7-8 см) циліндр з грубого паперу, обтягнутий полотном. Верхню частину обруча обшивали фарбованим зеленим пір’ям, накладаючи горизонтально один пучок пір’я на інший. Зверху розміщували рядок штучних паперових квітів. Нижню частинку вінка обтягували червоною стрічкою, з-під якої на один сантиметр була ще й випущена чорна стрічка. До вінка привішували 10-12 стрічок. Також виготовляли вінки ще й з дрібного курячого або півнячого пір’я, фарбованого у зелений колір.
На півночі сучасної Волинської області (етнографічний район Полісся) носили і так звані вінки-зав’язки. Такий вінок мав форму невисокого циліндра, утвореного із білої хустки, згорнутої по діагоналі у вигляді смуги висотою 10-12 см. Зверху на ній нашивали «розетки» – «вінки» із червоних стрічок довжиною 15-17 см. Кінці хустки зв’язували на потилиці, лишаючи тім’я відкритим. На спину разом з кінцями хустки опускали стрічки.
Останній раз дівчина одягала вінок на весілля. Весільний вінок виготовляли з будь-яких матеріалів, утім рідко використовували живі квіти, адже вони в’яли. Серед живих рослин могли використовувати лише вічнозелені. Бо весілля тривало часто кілька днів і вінок повинен був гарно виглядати. Окрім того, весільний вінок часто зберігався жінкою ще довгі роки після святкувань. Проте існувала й інша традиція, коли в кінці весілля молода ділила свій вінок на частинки і роздавала своїм дружкам. Тоді вірили, що це допоможе дівчатам швидше вийти заміж.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Після І Світової війни вже не було: показали старовинні двері Великої синагоги в Луцьку (фото)
- Небанальний ракурс: показали столітнє фото Луцького замку
- Замок над річкою: лучанам «зайшов» вигляд міста без Старого ринку
- Історик пояснив, чому замок треба називати Луцьким, а не Любарта
- Луцьк буденний: замок Любарта та його околиці 100 років тому (фото)
Що у Луцьку робить MONATIK на кріслі колісному (фото)
У «Волинській Голландії» – ажіотаж: на дорогах – затори, на вході – черги (відео)
Тесляр знайшов у стіні записку 1975 року та вистежив жінку, яка її залишила (фото)
У Луцьку помітили Монатіка (фото)
«Місто, як на долоні»: де у Луцьку снідали Танька та Володька з VIP Тернопіль (відео)
