Поділитись:

Які віночки одягали на весілля волинські наречені століття тому

П'ятниця, 19 квітня 2024, 11:14
Які віночки одягали на весілля волинські наречені століття тому

Показали, який вигляд мали весільні віночки наречених на Волині у ХХ столітті.

Світлини у фейсбуці опублікував Центр дослідження і відродження Волині.

Так, одну зі світлин дослідникам надіслала читачка Юлія Мисливець. Це чудове весільне фото з Волині, світлина післявоєнна.

Які віночки одягали на весілля волинські наречені століття тому

На ній вражає в першу чергу весільний віночок молодої.

Юлія так прокоментувала родинну світлину:

«Це весільне фото моїх діда і баби із с.Серхів (Волинська область). Вони їхали на вінчання в сусіднє село Озірце Рівненської області».

Користувач Віталій Шмигельський також повілився весільним фото своєї бабусі і дідуся.

«Це с.Галузія, за 7км. від с.Серхів. Віночок подібний», – пише Віталій.

Які віночки одягали на весілля волинські наречені століття тому

А це молодята із села Погулянка, Маневиччина. Світлина датується першою пол. ХХ ст..

Які віночки одягали на весілля волинські наречені століття тому

Нагадаємо: як розважалися дівчата на Волині понад 100 років тому.

Довідково:

До найпростіших і найдавніших вінків, які носили на Волині, належать звиті вінки. Їх виготовляли із живих квітів. Популярними були й вінки-обручі, які займали важливе місце серед дівочих святкових головних уборів. Основу такого вінка становив обруч, який у ХІХ – на початку ХХ ст. виготовляли зі шкіри, тканини, стрічок, а також із дроту, картону та воску, металевих блискучих пластинок.
На Волині такий вінок називали «козубенька». Він виглядав приблизно так: в основі низький твердий обруч, обтягнутий червоним ситцем, прикрашеним зовні різнокольоровими гарусними тасьмами – городками. Висота обруча – могла бути і 8 см, хоча часто вінок-обруч в ХІХ ст. дорівнював висоті ширині стрічки (2,5 – 4 см). Спереду і ззаду до нього пришивались червоні штучні квіти. Влітку за обруч закладали польові та городні квіти. З тильного боку прикріпляли довгі кольорові стрічки (10-12 шт.), які закривали спину.

У середині ХІХ ст. на Волині побутували вінки, в яких використовували пір’я. Інколи його додавали поміж квітами, а іноді викладали довкола обруча нижче квітів. В основі такого вінка – невисокий (7-8 см) циліндр з грубого паперу, обтягнутий полотном. Верхню частину обруча обшивали фарбованим зеленим пір’ям, накладаючи горизонтально один пучок пір’я на інший. Зверху розміщували рядок штучних паперових квітів. Нижню частинку вінка обтягували червоною стрічкою, з-під якої на один сантиметр була ще й випущена чорна стрічка. До вінка привішували 10-12 стрічок. Також виготовляли вінки ще й з дрібного курячого або півнячого пір’я, фарбованого у зелений колір.

На півночі сучасної Волинської області (етнографічний район Полісся) носили і так звані вінки-зав’язки. Такий вінок мав форму невисокого циліндра, утвореного із білої хустки, згорнутої по діагоналі у вигляді смуги висотою 10-12 см. Зверху на ній нашивали «розетки» – «вінки» із червоних стрічок довжиною 15-17 см. Кінці хустки зв’язували на потилиці, лишаючи тім’я відкритим. На спину разом з кінцями хустки опускали стрічки.

Останній раз дівчина одягала вінок на весілля. Весільний вінок виготовляли з будь-яких матеріалів, утім рідко використовували живі квіти, адже вони в’яли. Серед живих рослин могли використовувати лише вічнозелені. Бо весілля тривало часто кілька днів і вінок повинен був гарно виглядати. Окрім того, весільний вінок часто зберігався жінкою ще довгі роки після святкувань. Проте існувала й інша традиція, коли в кінці весілля молода ділила свій вінок на частинки і роздавала своїм дружкам. Тоді вірили, що це допоможе дівчатам швидше вийти заміж.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

 

Надрукувати
мітки:
коментарів