Що відбувається з українсько-польськими відносинами?

Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський спричинив хвилю обурення в Україні своєю заявою про те, що Польща блокуватиме європейську перспективу Києва через різні бачення історичних питань.

"Наше послання просте: з Бандерою до Європи не увійдете", – сказав Ващиковський в інтерв'ю виданню wPolityce у вівторок, 4 липня.

Глава польського МЗС заявляє, що Варшава вимагатиме, аби всі історичні питання були "вичищені" перед тим, як Україна подаватиме заявку на членство в ЄС, пише Deutsche Welle.

Ващиковський провів паралель із ситуацією щодо Македонії. Ця країни не може розпочати з Євросоюзом переговори про вступ через Грецію, яка блокує питання членства Македонії, вимагаючи перейменування цієї держави. Що саме у Варшаві розуміють під "вичищенням" і що має зробити Київ, аби усунути непорозуміння з Варшавою, у польському зовнішньополітичному відомстві на запит DW не уточнили.

Адвокат з претензіями

Цей критичний випад на адресу Києва вже не перший за останній час для польського керівництва. У лютому лідер урядової партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський так само розкритикував Україну через відмінне від Польщі бачення історії.

"Не можемо роками споглядати, як в Україні будується культ людей, які вчинили геноцид поляків", – заявив Качинський в інтерв'ю польським ЗМІ.

Імовірно, слова польського політика стосувалися, зокрема, перейменування вулиць українських міст на честь провідника ОУН Степана Бандери і командувача УПА Романа Шухевича.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: КАЧИНСЬКИЙ НАЗВАВ ВОЛИНСЬКУ ТРАГЕДІЮ ГЕНОЦИДОМ

Польська влада також знову і знову порушує тему Волинської трагедії 1943 року, під час якої загинули десятки тисяч поляків і українців. Попри численні кроки примирення у минулому, торік Сенат Польщі знову виніс це питання на порядок денний і визнав волинські події геноцидом поляків. Різка риторика стосовно України та вшанування українцями лідерів визвольного руху 30-х - 40-х років минулого століття з вуст правоконсервативної влади Польщі не вщухає, попри примирливі жести з українського боку. Зокрема, у липні минулого року президент України Петро Порошенко поклав вінок до пам'ятника жертвам Волинської трагедії, ставши на коліно перед пам'ятником на знак пошани і вибачення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: СЕЙМ ПОЛЬЩІ ВИЗНАВ ВОЛИНСЬКУ ТРАГЕДІЮ ГЕНОЦИДОМ

"Правляча партія Польщі розігрує історичну карту. "Право і справедливість" намагається консолідувати власний електорат і звільнитися від конкурентів на правому політичному фланзі. Для цього вони перебирають риторику крайніх правих", – прокоментував у розмові з DW заяви польського керівництва директор польсько-української фундації PAUCI Кшиштоф Фільцек.

З його слів, напруження у відносинах з Україною цілком вписується у загальну картину польської зовнішньої політики, відколи до влади прийшла ультраконсервативна "Право і справедливість". А саме: конфронтація у відносинах із сусідами.

"Польща добровільно знищує свої позиції в ЄС. Польща більше не може відігравати роль адвоката України в Євросоюзі так само ефективно, як це було раніше", – констатує Фільцек.

Критика на адресу України

Критикує політизацію постаті Степана Бандери також історик Гжеґож Россолінські-Лібе. З його слів, про Бандеру дуже мало знають: як в Україні, так і в Польщі.

"Бандера і ОУН інструменталізувалися радянською пропагандою, українською діаспорою і польськими істориками. Коли не знаєш про що говориш, усі ці суперечки не мають жодного значення", – зазначає німецький історик польського походження.

Водночас Россолінські-Лібе переконаний, що українці мали би відмовитися від міфів і більш тверезо дивитися на історію свого національно-визвольного руху. Доцент Вільного університету Берліна на собі відчув, що таке політичний тиск на істориків, які намагаються дати критичну наукову оцінку ролі Степана Бандери. Кілька років тому його цикл лекцій в українських містах був зірваний через погрози з боку прибічників "Свободи" і через відмову в оренді приміщень. Автор першої у західному науковому світі біографії Бандери дуже критичний у своїх оцінках.

"На мою думку, досі замало відомо про те, чим була Організація українських націоналістів. Подібно до хорватських "усташів" або румунської "Залізної гвардії" вони були фашистським рухом і прагнули досягнути подібних цілей: побудови держави з фашистською диктатурою", – нагадує Россолінські-Лібе.

Він критично дивиться на те, що в Україні створюється політичний міф про Степана Бандеру і закликає не оминати увагою суперечливу роль частини українських націоналістів під час Другої світової війни, зокрема, причетності до Голокосту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВОЛИНСЬКА ТРАГЕДІЯ: ГЕНОЦИД ЧИ ПОЛЬСЬКА ПРОВОКАЦІЯ

"Діалог можливий"

Український історик Ярослав Грицак жодних ілюзій щодо неоднозначного сприйняття ролі Степана Бандери не має. Проте він переконаний, що українці самі дадуть собі раду з осмисленням власної історії, а політики лише втягують суспільство у конфлікт.

"Я не є прихильником Бандери. Але разом з тим гадаю, що українці мають право на такого героя як Бандера. Пам'ять про Бандеру в сьогоднішній Україні є символом антиросійського спротиву і не має жодного стосунку до Польщі. Більшість українців не пов'язують Бандеру з Волинню чи будь-якими антипольськими акціями", – наголошує Грицак.

Історик переконаний, що українські і польські дослідники в змозі знайти спільний підхід до історичних фактів, який би допомагав обом народам бачити спільне, а не роз'єднував. Грицак вказує на досвід Франції і Німеччини, які після війни видали спільний підручник історії двох країн, в якому були і складні сторінки. "Але не треба забувати, що Німеччині, щоби подолати свою історію, знадобилося тридцять років. І в перші повоєнні роки ніхто не брався за історичні питання, на це був потрібен свій час", – зауважує історик.

"Дивіться на спільне, а не те, що розділяє"

Кшиштоф Фільцек закликає українців і поляків не зважати на провокаційні заяви політиків з обох боків.

"Будьте дуже обережні щодо того, що ви чуєте від політиків через ЗМІ. Фокусуйтеся на відносинах на міжлюдському рівні з представниками іншої країни, дивіться на спільне, а не те, що розділяє", – закликає і директор PAUCI.

Очолюваний ним фонд вже багато років підтримує процес реформ в Україні і попри вербальні атаки з Варшави Фільцек не бачить жодних перепон для подальшої роботи. Його фонд і надалі отримує польські урядові гранти на проекти в Україні, а відносини на людському рівні, за його спостереженням, залишаються незмінно приязними.

"Весь цей галас від польських урядовців спрямований на внутрішнього споживача", – резюмує Кшиштоф Фільцек.