Поділитись:

Святослав Кравчук: "Гунчик та Палиця знають межу, яку не можна переступати"

Вівторок, 03 жовтня 2017, 21:00

Я підготував менше половини питань, коли в редакцію зайшов Святослав Кравчук. " От блін", – промайнуло в голові. А з вуст злетіло: "Доброго дня, Святославе Євгеновичу, сідайте".

Кравчук – досвідчений політик та управлінець, він зовсім не задумується, відповідаючи на запитання. Помітно, що йому більше подобається говорити про глобальні та господарські питання, згадувати колишніх керівників та спільні з ними досягнення, ніж заглиблюватися в політичні "розклади".

Проте вибору нема, і він заглиблюється...

– Ви – дуже досвідчений управлінець, безсумнівно, що ми можемо обговорити безліч речей, але сьогодні я хотів би більше зосередитися на роботі чинного депутатського корпусу Волиньради та політичних "розкладах" в області й Луцьку. Отож, в 2015 році волиняни обрали 64 людей, які отримали змогу представляти громаду в сесійній залі найвищого представницького органу влади. Минуло два роки, можна робити певні висновки. Як ви оцінюєте роботу депутатів? Наскільки ефективно та якісно вона налагоджена?

Якщо відштовхуватися від п'ятибальної системи, то обласна рада працює на "трієчку", можливо, трішки більше. На жаль, немає компромісу між людьми, які представляють Волиньраду та облдержадміністрацію. Відсутність такої співпраці не йде на користь нашій громаді.

Хто винний у відсутності співпраці між ОДА та облрадою?

Винні дві сторони. Вони повинні шукати компроміс, оскільки працюють на людей, які проживають на території Волинської області.

Ви є лідером фракції "Наш Край", яка налічує 4-х депутатів. Якщо дивитися з точки зору політичної ваги, вашу силу важко назвати такою, що здатна серйозно впливати на ситуацію в раді. Яка роль вашої фракції? Яке місце ви відводите "Нашому Краю" в існуючій "мозаїці" обласної ради?

Ми стараємося підтримувати пропозиції, які йдуть на користь громади. Заполітизовані питання ми не підтримуємо.

В раді існує неформальна більшість, до якої зараховують фракції "УКРОПу", "Свободи", "Батьківщини" та радикалів. Інша сторона – це "БПП". У чий бік дивиться "Наш Край"?

Говорячи політичними термінами, то ми і не в опозиції, і не в коаліції. Повторюся: підтримуємо лише ті питання, які йдуть на користь територіальній громаді. Такі меседжі ми озвучували, коли йшли на вибори.

Перед виборами та й зараз вашу партію називали і називають політичним проектом влади. Це правда?

На жаль, в Україні кожна політична сила є чиїмось проектом. За роки незалежності України більше сотні партій то виринали в період виборів, то зникали після невдачі.

Ця політична сила привабила своєю поміркованістю. "Наш Край" хоче, щоб було поменше політики.

Можливо, ми й відносимося до якогось проекту. Мені важко це стверджувати чи спростовувати. Це питання центральних органів партії, до яких я не належу. Моя позиція полягає в тому, що місцевий депутат, використовуючи бренд своєї політичної сили, повинен вирішувати питання, які принесуть користь територіальній громаді, а не київській "верхівці".

Повертаючись до 2015 року, хочеться поговорити про початок роботи ради та події, які їм передували. Я говорю про закулісну боротьбу "БПП" та "УКРОПу", які активно вели перемовини та переконували інші політичні сили підтримувати їхнього претендента на посаду голови ради. Як мені відомо, троє ваших депутатів віддали свої голоси за Володимира Бондаря, а один – за Палицю. Чому так сталося?

У нас було вільне голосування. Кожен член фракції обирав на свій розсуд.

Якщо проаналізувати весь період існування Волинської обласної ради з 90-х років, то завжди була політична боротьба: між комуністами та демократами, останні потім реалізувалися в різні партії, які теж конкурували між собою.

Покійний Борис Клімчук організовував всілякі групи, де були представники різноманітних сил – члени як коаліції, так і опозиції. Подібне явище – нормальне. Воно буде існувати й надалі. Важливо, що переважатиме: ідеологія чи фінанси? Саме тому потрібно запроваджувати політичну відповідальність за речі, які робляться депутатами будь-якої ради. Але це питання – до верхівки держави.

Продовжуючи цю тему. На мою думку, ключову роль в тому, що Палиця став головою, зіграли 11 голосів "Батьківщини". Ваш колега Андрій Турак казав, що, за попередньою домовленістю, вони мали голосувати за Бондаря, проте прийшов наказ із центрального штабу підтримати Ігоря Петровича. На вашу думку, чи була б рада та прийняті нею рішення іншими, якби її очолив Володимир Налькович?

Важко сказати. Добре, коли є здорова конкуренція між політичними силами. Вона забезпечує оперативніше вирішення питань. Якщо ж партія зосереджує в своїх руках і законодавчу, і виконавчу владу – це погано. Тоді рада як орган місцевого самоврядування не має достатнього впливу на прийняття рішень. Від цього страждають люди.

Не можу сказати, чи було б краще з Бондарем в якості голови. Як-не-як, а в раді є конструктив, хоч не завжди ефективний. Різні думки, різні позиції – це все йде на користь волинян.

Нещодавно волинські журналісти "насіли" на Ігоря Палицю з питаннями щодо його перебування на робочому місці. Він зауважив, що його завдання – дбати про розвиток області та залучати інвестиції, і для цього не потрібно сидіти в кабінеті. Як ви розцінюєте підхід Палиці?

Не хотів би виступати людиною, яка надаватиме оцінку правильності дій голови обласної ради. Є відповідні повноваження, які він повинен виконувати. Кожна людина, яка займає таку високу посаду, власноруч формує свій графік, підлаштовуючись під запланований результат. Одні це роблять постійним перебуванням на робочому місці, хоч цей спосіб і не надто ефективний, інші – формально, на роботі по дві години, але результати кращі. Це залежить від керівника.

Якщо хтось вважає, що Ігор Петрович не відповідає займаній посаді, то депутати, при реальній потребі, зможуть назбирати 2/3 голосів і замінити голову. В усіх цих тезах про хорошу чи погану роботу Палиці більше політики, ніж конструктиву.

Особисто у вас є якісь претензії до роботи голови облради?

Ні. Виділив би лише окремі моменти, пов'язані з оперативністю роботи апарату обласної ради. Також, на мою думку, голова повинен більше спілкуватися з мешканцями області, щоб краще володіти ситуацією та розуміти проблеми громадян. Проте у кожного керівника власне бачення і свої підходи.

Аналізуючи роботу ради за цей час, можна виділити кілька головних прийнятих рішень і процесів, які відбувалися навколо них. Для прикладу: створення КП "Волиньприродресурс". Ви вірите в його кінцевий успіх?

На жаль, багато речей в державі відбуваються в страху отримати якийсь результат, що він буде кращим і дозволить оцінити роботу якоїсь структури в негативному плані.

Ми вже четвертий рік говоримо про бурштин. Моя ідеологія така: краще робити хоч щось, ніж просто чекати. Що хорошого в тому, що втрачає держава та люди, поки хтось наживається? В цю справу заліз кримінал.

Я не готовий гарантувати, що КП "Волиньприродресурс" буде працювати повністю прозоро, але воно створювалося обласною радою. Вона його створила і може його закрити, якщо підприємство не принесе користі.

"Волиньприродресурс" отримав ліцензії на видобуток, зокрема бурштину, проте досі повноцінно не запрацював. Чому? Є якісь об'єктивні причини чи хтось перешкоджає?

Певно, що в цій ситуації відіграє роль момент поганої комунікації між облрадою та ОДА. Я вважаю, що повинні бути зацікавлені усі: і органи законодавчої, і виконавчої влади. Є запропоноване рішення, якщо краще відсутнє – давайте дивитися за результатами і вже тоді робити висновки. Я не готовий казати, хто і кому ставить палки в колеса. Конкретики і реальних фактів немає.

На одній із весняних сесій обласної ради депутати не прийняли звіт голови Волинської ОДА. Яким чином ви тоді голосували?

"За". При всіх мінусах, які є в роботі адміністрації, звіт не заслуговує на непідтримку. В таких речах, на жаль, на всіх рівнях влади велику роль відіграє політична складова, і вона не завжди сприяє об'єктивному оцінюванню роботи структури чи керівника. На мою думку, так було і в цьому випадку.

Це сигнал, що потрібно міняти взаємовідносини між законодавчою та виконавчою владою на рівні області. Багато політиків звинувачують покійного Бориса Клімчука у його приналежності до "Партії регіонів". Але його вміння маніпулювати та працювати з депутатами заради досягнення відповідного результату… Цьому потрібно вчитися.

Голова ОДА – це представник президентської вертикалі. Він є людиною, яка представляє інтереси держави. Разом із цим він працює як політик та дбає про політичний спокій на території області.

Як ви гадаєте, Гунчику вдається втримувати цей спокій і контролювати політичну ситуацію в області. Чи він з цим не справляється?

Володимира Петровича Гунчика, при всій повазі до нього, не можна порівнювати з Клімчуком. Борис Петрович був асом. Не бачу керівника області, який міг би краще працювати в цьому плані, ніж Клімчук.

Щоб не писали про Гунчика та Палицю, я переконаний, що вони досить розумні та врівноважені люди, які знають межу, яку не можна переступати. Якби вони це робили, то ситуація на Волині була б набагато гірша.

Ще одним гарячим питанням, яке викликало чимало дискусій, стало утворення госпітальних округів у Волинській області. Адміністрація внесла пропозицію щодо трьох округів на Волині, Волиньрада не підтримала цього рішення і проголосувала аж за вісім. У підсумку КабМін прийняв рішення все ж таки про створення трьох госпітальних округів на Волині. Як ви оцінюєте це рішення? Воно помилкове?

Я вважаю, що рішення Волиньради про необхідність створення восьми округів було спровоковане тим, що депутати опиралися на думку головних лікарів, які знаходяться в тих додаткових районах. Справа в тому, що підхід до госпітального округу на папері один. В житті він може дуже відрізнятися. Не бачу трагедії в тому, що ми матимемо три госпітальні округи. В процесі роботи завжди можна додати або відрізати.

А що ви загалом думаєте про медичну реформу, яку пропонує Кабінет Міністрів? Наразі це дуже актуальне питання.

Я не хочу говорити, що медична реформа дасть змогу всім українцям стати здоровими та отримувати безкоштовне лікування. Але це хоч якийсь крок, який дозволить оцінити шлях, який пропонує Міністерство охорони здоров'я.

Коли проводилася реформа в Польщі, мер Замостя розповідав, що на території міста були обласні лікарні, які змінили статус. Були проблеми, лікарі протестували, але поїдьте в Польщу і побачите, що люди задоволені реформою.

Політики починають апелювати до почуттів та емоцій людей, казати, що завтра всі повмирають… Та ми сьогодні всі помираємо! Людина в селі не може купити медикаментів, вона мусить їхати за 20 кілометрів, щоб придбати якісь пігулки.

Давайте щось робити, а то ми нічого не спробували, а вже всі кричать, що медична реформа погана.

Відійду трішки від політики, хоча вона й тут опесередковано замішана. Нещодавно оновили склад Наглядової ради СНУ імені Лесі Українки. Вас призначено її секретарем. Чому відбулися ці зміни, можете сказати?

Це питання до ректора. Мені важко сказати, чому так сталося. Можливо, це пов'язано з тим, що попередній керівник не захотів працювати або ж відмовився.

Нова наглядова рада вже має якусь концепцію розвитку університету, якісь пропозиції?

Не думаю, що щось буде кардинально мінятися. Ми будемо продовжувати ті напрацювання, що були до нас. Головна наша мета – забезпечити ефективність навчального процесу та створити умови, за яких наші випускники будуть затребуваними на ринку праці.

Всі ми знаємо про непересічну ситуацію, яка виникла в Луцькій міській раді після смерті Миколи Ярославовича Романюка. Не буду заглиблюватися в усі процеси, а просто запитаю вашу думку щодо роботи "тимчасової адміністрації", яка зараз керує Луцьком. Як ви оціните?

Від цієї ситуації страждають люди та місто. В Луцьк не йдуть інвестиції, немає особи, з якою можна домовлятися та вирішувати справи. Бізнес та великі гроші люблять спокій.

Романюк зміг погасити всі борги, які залишилися після Богдана Шиби, та активно залучав інвестиції. Обласний центр розвивався. Дуже страшно, що місто втрачає свою привабливість для інвесторів.

Я переконаний, що буде адміністративна реформа не лише в плані створення ОТГ. Я гадаю, що справа дійде до об'єднання областей, і ми повинні думати над тим, як зробити Луцьк центром того формування. Якщо ситуація довго залишатиметься незмінною, то цю роль займе або Рівне, або Житомир. Це буде велика втрата.

Були чутки, що вам пропонували зайняти посаду першого заступника Луцького міського голови, коли було знято Вусенко. Це правда?

Так, пропонували.

Чому відмовилися?

Дуже важко заходити на поле, яке є не твоїм. Я на пенсії і поки-що не маю великого бажання претендувати на роль керівника на посаді міського голови чи першого заступника.

Наостанок хочу вас попросити пригадати ваших керівників та розповісти, якими вони були. Мова про покійних Антона Федоровича Кривицького та Миколу Ярославовича Романюка.

Мер – це не посада, як в королеви. Міський голова відповідає за рівень життя кожного лучанина, воно залежить від його вмінь та організаторських здібностей. Багато критики в бік Кривицького. Кажуть, що він щось не так зробив, щось забрав, на комусь нажився.

Людям, які пройшли партійну школу, взяти та підняти державний прапор у '91 році було досить складно. Ситуація була непередбачувана. В історії нашої держави багато речей, які робилися заради незалежності, закінчувалися для активістів тюремними камерами та засланнями. Кривицькому вдалося втримати місто на відповідному рівні, незважаючи на складну економічну ситуацію. Він першим в Україні ввів акцизну марку. Це було зроблено силовим методом, але за рахунок цього збудували дорогу та провели тролейбусну лінію до Вересневого.

Кривицький не боявся брати на себе відповідальність та приймати рішення. Він відчував потребу міста та змушував підлеглих працювати наперед, він хотів, щоб Луцьк був одним з найкращих в Україні.

Звісно, що помилок було багато. Зокрема і моя, коли я підтримав на сесії ініціативу Антона Федоровича в плані котельні 40-го кварталу. Ідея когенерації була правильною. Вона передбачала повторне використання газу та звільнення від затрат на електроенергію наших комунальних підприємств. На жаль, все було реалізовано з іншим баченням.

Досі не можу зрозуміти, яким чином відбувся факт передачі майна цієї котельні в структуру, яка створювалася. Відповідний документ не був підписаний. Можливо, його підробили. Я говорив про це Шибі і гадаю, що прокуратура могла всю цю справу повернути назад, але сталося так, як сталося.

В Романюка був трохи інший підхід до міста. Це людина, яка пройшла школу фінансової організації банківської системи. Він працював керівником на рівні області.

Микола Романюк вирішував багато локальних проблем. Він зміг залучити кошти Світового банку на розвиток теплової мережі Луцька. Зіграв його досвід банкіра, він знав, як правильно вести переговори.

На жаль, з моєї інформації, ця програма під загрозою. Є серйозні проблеми, пов'язані з управлінськими рішеннями Луцької міської ради та політичними протистояннями. Якщо цю програму не виконати, авторитету не здобуде ніхто, зате втратить Луцьк загалом.

Кривицький та Романюк були на своїх місцях. При Романюку та Кривицькому Луцьк розвивався. Була стабільність, яка давала можливість залучати додаткові кошти.

Всі нинішні політичні "бадяги" до добра не приведуть.

Можливо, хочете озвучити свою думку ще з якогось актуального питання?

Так, я б хотів озвучити свою позицію щодо Старого ринку. Я Миколі Ярославовичу колись казав, що необхідно приймати рішення, бо так надалі відбуватися не може. Кожному періоду є свій час.

Вирішувати цю проблему потрібно було по-іншому. Варто проаналізувати кожну торгову точку, дати можливість тим людям, які справді не мають робочих місць, отримати нову роботу. Гроші, отримані від підприємців, не йшли на розвиток міста, їх забирала облспоживспілка.

Ця територія повинна змінити своє призначення. Для початку там необхідно облаштувати паркомісця. Надалі створити "кишеню", щоб не було скупчення громадського транспорту. Ну й звісно, потрібно провести благоустрій та зробити Старий ринком щонайменше таким, як в Києві "Бессарабка".

Все інше повинне відмирати. Ніколи не буде так, що всі залишаться задоволеними. Головне, щоб була користь для міста.

Спілкувався: Руслан ПИЛИПЧУК. Фотографувала: Валентина Мельник

Надрукувати
мітки:
коментарів
05 березня 2024
10:13
22 січня 2024
18 січня 2024
12:50
18 грудня 2023
09:00
02 грудня 2023
12:10
24 листопада 2023
08:03
21 листопада 2023
20:30
20 листопада 2023
31 жовтня 2023
20 жовтня 2023
12:12