Луцькі школярі побували в музеї Лесі Українки (фото)

Переможці конкурсу есе "Леся Українка – видатна українка" серед учнів шкіл міста Луцька, який організував депутат міської ради Петро Нестерук, відвідали літературний музей Лесі Українки у селі Колодяжне Ковельського району.

У подорож учні із вчителями відправилися у п'ятницю, 23 лютого, – інформує Район.Луцьк.

Вчителька ЛНВК "ЗОШ І-ІІ ступенів №24 – технологічний ліцей" Алла Кузьмич зауважила, що в їхній школі учні із задоволенням взяли участь у конкурсі.

"Учні писали відповідно до своєї вікової категорії, а це і про дитячі роки Лесі Українки, і про актуальність її творів у наш час, і про те, що потрібно вчитися в Лесі Українки, зокрема стійкості, терплячості й оптимізму. Хочу сказати, що ми в нашій школі реалізували учнівський проект і відкриваємо незабаром стенд "Лауреати літературної премії імені Лесі Українки". Будемо проводити біля нього екскурсії", – додала Алла Кузьмич.

Гостей музею із життям великої української поетеси, прозаїка, драматурга, літературного критика, публіциста Лесі Українки ознайомила провідний науковий співробітник музею в Колодяжному Любов Мержвинська.

На початку жінка розповіла присутнім біографію поетеси, яка прожила всього 42 роки, що були сповнені боротьбою із важкою хворобою – туберкульозом, про її сім'ю, а тоді повела школярів чотирма залами музею. Діти із захопленням слухали Любов Мержвинську.

Леся Українка весь свій хист віддавала соціальному та національному визволенню України. Вона з дворянської, інтелігентної родини. Була дуже освіченою та культурною людиною. До десяти років розвивалася, як всі нормальні діти: була веселою, любила співати, танцювати. А потім підхопила туберкульозну паличку та захворіла. Аби вилікуватися, вона дуже часто їздила за кордон на курорти, грязі, операції, тобто мандрувала туди, де був сухіший клімат. Одним словом, тридцять років боролася із важкою хворобою.

Розповіла екскурсовод також і про найбільше кохання Лесі Українки: про Сергія Мержинського. З ним вони познайомилися далекого 1900 року в Ялті. Вони обоє хворіли на туберкульоз. І Леся до кінця його життя була поруч із ним. Леся дуже кохала цього чоловіка, адже не кожна жінка буде залишатися з хворою людиною до кінця його днів.

Варто додати, що таких теплих слів, які вона писала Мержинському, Леся не писала більше нікому. Наприклад, "все все покину, і до тебе полину, мій ти єдиний, мій зламаний квіте". Дуже сумно, що їм не вдалося реалізувати свої почуття.

Мержвинська розповіла школярам, що в музеї зберігається багато дорогоцінних реліквій – речей, які належали Лесі Українці: особиста ручка та ніж для розрізання паперу, який виготовили зі слонової кістки, підсвічник, стіл, стільчики, вазу, яку Леся привезла з Італії, тарілочки, ложка для соусу та ін. Окрім того, багато речей показала в меморіальних будиночках родини Косачів.

А також поділилася унікальними фактами з біографії, ознайомила з її життям за кордоном і про її захоплення не забула розповісти.

Діти були задоволені цією поїздкою.

"Екскурсія мені надзвичайно сподобалася, я дізналася цікаві факти з життя поетеси. Перед цим я думала, що знаю біографію Лесі Українки, проте виявилося, що багато ще є цікавого. Після цієї поїздки у мене з'явилося навіть натхнення щось написати. Цікаво й те, що побачила речі, якими користувалася Леся і багато унікальних фотографій", – поділилася учениця школи №20 Олександра Шевчук.

Родзинкою цієї подорожі виявилося те, що екскурсовод Любов Мержвинська дозволила одній із учениць зіграти на фортепіано Лесі Українки, аби відчути його звук.

"Мені було приємно, що дозволили зіграти на фортепіано, яке належало видатній жінці Лесі Українці. Я не очікувала, що в мене буде така унікальна можливість", – розповіла з захопленням Тетяна Маркопольська.

Депутат міськради Петро Нестерук зауважив, що конкурс організували для дітей, яким це дійсно було цікаво.

"Подібні екскурсії, на мою думку, дають можливість молодим людям ще зі шкільної парти вивчати глибше справжню українську історію, дізнаватися детальніше про життя видатних українців. Виховувати у молоді патріотизм правильно і надзвичайно важливо, адже вони наше майбутнє. Сподіваюсь, всім сподобалося. Намагатимуся в майбутньому частіше організовувати подібні конкурси", – зазначив Петро Нестерук.