Чому в Луцьку не заходять креативні рішення?

Нещодавно коліжанка, яка займається віконним бізнесом, посилаючись на слова своїх постачальників, сказала цікавий факт: волиняни на тлі Західної України, а можливо й України в цілому, доволі консервативні. Якщо на Закарпатті чи Буковині можуть дозволити собі чудернацькі рішення, то у нас все доволі… нудно. Вікно та й вікно. З білими шибками, максимум темними.

Не люблю узагальнень, але, можливо, ми в більшості консервативні у всьому?

Візьмімо для прикладу, ресторани та кафе. У багатьох із них затишно, комфортно, смачно, але якось дуже традиційно, передбачувано. Кав'ярні будуть у пастельних чи коричневих відтінках, піцерії (як і суші-бари) переважно нагадуватимуть великі "нарядні" столові, пивні матимуть дерев'яні добротні меблі.

Тяжко пригадати щось, що по-справжньому здивує, матиме оригінальну концепцію, атмосферу. Я розумію рестораторів, які у першу чергу створюють товар, який можна буде продати. У Луцьку не такий великий потік туристів, щоб креативити по-повній. А місцевим чомусь щось дивне не завжди заходить.

Наприклад, у Луцьку було кафе "Оазис", яке спеціалізувалося на сироїдній кухні. Там все пахло свіжістю та чистотою, а меню було до того незвичне, що кожен похід був схожим на пригоду. Втім, через невелику популярність і, можливо, не зовсім добре розташування, його закрили.

Було кілька спроб зробити оригінальні чебуречні, втім ідея теж не зайшла. Якщо порівняти з такими ж по кількості населення Тернополем та Івано-Франківськом, то кількість цікавинок там більша.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій.Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.