Поділитись:

Петро САВЧУК: "УКРОП" перетворився на агресивне рейдерське утворення"

Вівторок, 29 січня 2019, 20:00

Своє перше в житті інтерв'ю я записав з Петром Савчуком 2,5 роки тому. Тоді ректор Луцького національного технічного університету погодився порозмовляти з журналістом-початківцем, виділивши для мене 20 хвилин. Він розповідав про підсумки свого дебютного року на важливій посаді, суперництво зі СНУ та своє депутатство.

За час, що минув, змінилося чимало. Я записав ще декілька десятків інтерв'ю та підготував чимало інших матеріалів. Мені вдалося стати доволі впізнаваним у вузьких колах молодим чоловіком.

Своєю чергою Петро Савчук теж не стояв на місці. За його "правління" університет виліз з боргової ями та почав розвиватися: з'явилися нові спеціальності, позиції у різноманітних рейтингах значно покращилися. 

Не менш насиченою була його громадсько-політична діяльність. Довгий час йому вдавалося балансувати між двома найбільшими політичними групами в області та триматися осторонь від абсолютної прихильності до будь-кого з них.

Проте нещодавно "ходіння по тонкій кризі" завершилося. На останній в 2018 році сесії Волиньради Петра Савчука ледь не з "урочистостями" вивели з фракції "УКРОП" у Волинській обласній раді та зняли з посади голови "освітянської" комісії. У той самий день ми домовилися знову поговорити на диктофон та зустрілися у кабінеті ректора через декілька тижнів.

Упродовж години Петро Савчук розповідав про тиск та погрози від окремих представників "УКРОПУ", підстави для радикальної зміни голови та складу Наглядової ради ЛНТУ, готовність очолити депутатський корпус і, звісно ж, про освіту, з якої ми і розпочнемо...

– Наприкінці 2018-го чимало людей підбивали підсумки року, що минає. Пропоную розпочати нашу розмову подібним чином: розкажіть про головні позиції, яких досягнув університет у 2018-му.

– Перша позиція стосується навчальної роботи: ми акредитували 25 магістерських програм, що забезпечить стабільність університету. Друга позитивна новина – завдяки кадровому підсиленню було відкрито 4 нові магістерські спеціальності («Право», «Фізична культура та спорт», «Інженерія програмного забезпечення», «Агроінженерія»). Окрім цього, в 2018-му відбулося значне кадрове омолодження: на посади прийшли молоді й амбітні декани, завідувачі кафедр. Це дає нам нові можливості.

Третій факт: коли я обійняв посаду ректора 3,5 роки тому, то університет мав борги та судові претензії в обсязі майже 5 мільйонів гривень. На завершення 2018-го у нас було позитивне сальдо – близько 10 мільйонів гривень. Таким чином  бюджет виживання перетворюється в бюджет розвитку!

– Із 4-х нових магістерських спеціальностей 2 – гуманітарні. Перебуваючи у певних колах, досить часто можна почути про конкуренцію між ЛНТУ та СНУ. Чи не намагаєтеся ви підім’яти університет імені Лесі Українки?

– Це здорова конкуренція, яка сприяє якості освіти та покращує цінову політику. Для прикладу, будучи монополістом на такі спеціальності як «Право», «Прикладна лінгвістика», «Готельно-ресторанна справа» СНУ міг встановлювати захмарну ціну та ні про що не думати. Тепер вони, щонайменше, дивитимуться, що робимо ми. Ніяких загроз для Східноєвропейського немає. Навпаки – нові спеціальності тільки покращать нашу співпрацю.

Восени в СНУ відбудуться вибори ректора. «Політех» дуже зацікавлений у тому, аби вони зберегли свою стабільність. Я не можу напряму підтримувати Ігоря Ярославовича (Ігор Коцан – чинний ректор СНУ імені Лесі Українки), але впевнений, що ця людина заслужила вотум довіри!

– У 2018 році в ЛНТУ налагодилася досить тісна співпраця із Волинською ОДА. Для чого ви потрібні обласній державній адміністрації?

– Це хороше запитання, яке має дуже глибинний зміст. Глобальна проблема українських університетів у тому, що наш потенціал намагаються використати задарма! Перша позиція: ми віддаємо випускника на ринок праці, не отримуючи взамін ні подяки, ні фінансового заохочення, ні підсилення наших можливостей в якісній підготовці фахівців. Наш випускник не є досконалий. Це факт. Проте як він може бути таким, якщо роботодавець не бере участі у його підготовці, а лише дорікає нам? Під «нам» я маю на увазі вищу освіту загалом, а не ЛНТУ, оскільки ми стараємося цю співпрацю налагодити. Якщо ж держава створить механізм залучення бізнесу, роботодавців до підготовки спеціалістів – це значно підсилить позиції усіх сторін.

Друга складова відповіді на запитання: нас неодноразово використовували представники місцевої та регіональної влади. Готуючи різноманітні проекти та програми, вони брали наші напрацювання, а ми не отримували за це нічого, окрім подяки. Це неправильно. Я дуже вдячний Олександру Савченку, який показав приклад, ухвалив вольове рішення та намагається налагодити офіційну співпрацю з нами. Наскільки вона буде вдалою, говоритимемо трохи пізніше.

Ба більше, абсурдно стверджувати, що заклади вищої освіти державної форми власності має фінансово підтримувати лише Київ, оскільки випускники  підсилюють переважно регіональну економіку. Саме тому виші через регіональні програми повинні отримувати співфінансування на заходи чи розвиток інфраструктури. Така система працює у цивілізованому світі, наприклад у США, де я стажувався.

Також місто й область на конкурсній основі повинні забезпечувати доступ освітньо-наукових структур до супроводу чи експертної оцінки інфраструктурних та м’яких проектів, які відіграють важливе значення для розвитку регіону. Своїми силами громади не здатні якісно виконувати цю функцію. Як наслідок – маємо неякісні дороги та комунікації після будівництва чи ремонту. Луцьк потребує серйозної програми «Безпечне місто», оптимізації логістичних схем транспортного сполучення, архітектурних ноу-хау. Це все ми здатні якісно розробити.  

(Окремо Петро Савчук зачепив питання професійно-технічної освіти. Він зазначив, що на місцевому рівні нефахово займаються оптимізацією закладів цього рівня, руйнуючи якісну ступеневу систему підготовки. Науковець вважає, що «укропівська» більшість зняла його з посади голови «освітянської» комісії Волиньради саме через його позицію щодо ПТУ.

«Передусім мене хвилює питання майна, велика частина якого, внаслідок передачі з державної власності у комунальну, може потрапити у «добрі руки»», – каже Петро Савчук.

Також ректор переконаний, що Центри професійно технічної освіти, які створюються шляхом оптимізації сучасних закладів, мають бути інтегровані в університети. Професор зауважує, що в такому разі держава буде економити кошти:

«Для прикладу: щоб підготувати якісного інженера, мені потрібна сучасна техніка, машини. Так само ця техніка необхідна для навчання робітника. То для чого державі купувати два комбайни, якщо можна придбати один? Для цього необхідно інтегрувати згадані мною Центри в профільні регіональні університети. Також виші підвищать якість підготовки інженерів завдяки потужній практичній підготовці, маючи прямий доступ до цих навчально-виробничих майданчиків»).

– У лютому 2018 року, в час, коли у стінах Волинської обласної ради відбувалася бюджетна сесія, ви взяли слово та заявили про те, що до університету з обшуками навідалися представники кіберполіції. Чим закінчилася ця історія в контексті наслідків для ЛНТУ?

– Жодних листів про відкриття чи закриття кримінальних проваджень, ніяких дій щодо моїх працівників не було і немає. Проте в цій ситуації є моральна сторона.

 Мій головний «айтішник» займався самодіяльністю, яка кинула тінь на університет. З іншого боку, завдяки цій «рекламі» у нас значно покращився набір студентів на «айтішні» спеціальності. Ми потрапили в топ-10 українських «вишів».

Влад Токарчук був звільнений, але, безумовно, нам його бракує. Вважаю, що це все стане уроком для нього.

– А чим закінчилася історія зі встановленими «жучками» у вашому кабінеті?

– Ситуація аналогічна. Насправді я свідомо привернув увагу журналістів до цього інциденту лише через пасивність правоохоронних органів та їхнє намагання дистанціюватися від того, що сталося. Сьогодні я не маю жодних сумнівів, що це була провокація.

– У нас збігає час, який ви виділили до розмови, тому пропоную перейти до політики. Під час вересневої сесії Волиньради очільник депутатського корпусу Ігор Палиця назвав вас членом «БПП» у фракції «УКРОП». Чому він так сказав?

– Важко відповісти! Можливо, за Фрейдом? Хоча, певно, були якісь інші аргументи. А якщо говорити конкретно, то я ніколи не був членом згаданої політичної сили і не планую цю позицію змінювати. Окрім цього, я не був класичним  членом фракції «УКРОП», оскільки завжди мав власну позицію.

Насправді я ризикував, коли йшов на вибори з тією командою, проте ризик виявився виправданим, оскільки на той час я розумів, що вони сформують більшість. Саме завдяки співфінансуванню обласної ради нам вдалося пришвидшити відкриття підготовки на військовій кафедрі вишу.

Мені прикро, що в подальшому політична сила, якій я глибоко симпатизував (ректор уточнює, що підтримував «УКРОП» через особу Ігоря Палиці, який багато зробив для Луцька і Волині), перетворилася на агресивне рейдерське утворення, яке намагалося поставити на коліна університет та залякати мене особисто. Вони фактично прагнули зробити ЛНТУ вотчиною «УКРОПу».

– Можливо, Ігор Палиця назвав вас членом «БПП» через те, що було змінено саме склад Наглядової ради ЛНТУ?

– Оскільки був тиск, я зробив це, щоб захистити себе та університет. Ви знаєте, що відразу після мого призначення ТзОВ «Житлобуд1» через суд зняло 1,3 мільйона гривень з рахунків університету. На сьогодні через суди вони пробують віджати ще 1 мільйон гривень! Я вважаю цю компанію дотичною до УКРОПу хоча б через те, що їхню сторону представляє (вимагаючи гроші з університету) укропівець Микита Рабан.

Я сподівався, що Ігор Палиця втрутиться у цю ситуацію, проте він вирішив дистанціюватися. Його підлеглі спотворювали всі факти та подавали йому абсолютно заангажовану інформацію. Ба більше, на одному з етапів це переросло у відкриті погрози від його колег, які хотіли підсилити керівний менеджмент університету своїми людьми.

Вони казали, що якщо я не буду слухняним, то знімуть мене з посади ректора через Наглядову раду. Я ухвалив агресивне, але правильне рішення, радикально змінивши голову ради та її склад (внаслідок цього замість бізнеспартнера Ігоря Палиці Олександра Лазорка Наглядову раду ЛНТУ очолив народний депутат України Степан Івахів, якого в експертних колах називають головним політичним опонентом Палиці на Волині). Мої дії і принципова позиція як голови освітньої депутатської комісії дуже не сподобалися «укропівцям», і мене вирішили демонстративно вивести з фракції.

Звісно, що я використаю цю ситуацію для акумулювання навколо себе колег-депутатів, які намагаються правильно, а не з політичної доцільності, розставляти пріоритети в роботі і не допускати примітивних «розборок» при вирішенні кадрових та господарських питань громади області.

– Перед інтерв’ю ви казали, що обласна рада повинна бути переформатована. Що ви мали на увазі?

– Я вважаю, що «проукропівська» більшість віджила своє та досить часто працює неконструктивно. Мене дуже розчарувала працівниця ЛНТУ Ірина Вахович (завідувачка кафедри фінансів ЛНТУ та голова «бюджетної» комісії Волиньради, – К), яка, на мою думку, мала забезпечити порозуміння між двома гілками влади. Для прикладу, з Олександром Іллічем Савченком напрацювати єдиний консолідований та збалансований бюджет. Тоді не було б регламентних порушень і голова ОДА не подавав би судовий позов.

– Ходять цікаві чутки, що ви можете очолити Волинську обласну раду. Буде непогано, якщо наостанок ви прокоментуєте ці чутки.

– Мені є чим займатися, однак якщо це допоможе зміцнити владу в області, навести порядок та знайти компроміси, то я готовий взяти на себе відповідальність і на певний період передати керівництво університетом.

Те ж саме з ймовірним претендуванням на мандат депутата Верховної Ради або ж на посаду Луцького міського голови. Якщо будуть кандидати, які намагатимуться максимально врахувати позицію університетів стосовно їхнього реального долучення до фінансово-господарських процесів в області, то ми підтримаємо таких людей. Якщо ж ні, то ми і я особисто активно захищатимемо власноруч ці позиції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів