Поділитись:

Вибір предметів для учнів і доплати для вчителів: як зміниться школа в Україні

Середа, 13 березня 2019, 14:02

Міносвіти планує "масштабну реформу" середньої освіти Нова українська школа.

На засіданні уряду міністр освіти Лілія Гриневич представила законопроект "Про повну загальну середню освіту", – пише Українська правда. Життя. 

Індивідуальна освітня траєкторія 

Документом для учнів передбачені механізми побудови власної індивідуальної освітньої траєкторії.

Учні з інвалідністю так мають успішно інтегруватися у життя звичайної школи. Для дітей, які серйозно навчаються ще й поза школою (наприклад, ходять на спорт чи у музичну школу) – це можливість зарахувати отримані не в закладі знання, а вивільнений час використати на домашнє завдання чи іншу роботу.

Учні, які вчаться вдома, зможуть просто зарахувати свої навчальні досягнення та отримати документ про повну загальну середню освіту.

Як це працює 

Батьки звертаються з заявою до школи, щоб побудувати індивідуальний навчальний план дитини. Далі для підтвердження знань з предметів, які здобувають поза закладом, проводять звичайне річне оцінювання чи ДПА.

Якщо йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто двічі на рік).

Надалі розвиватиметься й новий освітній простір для дітей. Закон передбачає, що медіатеки та ресурсні кімнати мають стати нормою для шкіл.

Діти на тривалому стаціонарному лікуванні зможуть отримати захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.

Щоб у школі враховували освітні та психологічні потреби дітей, проект передбачає два адаптаційні цикли: перший цикл – у 1-2 класі, і другий – у 5-6 класах.

Ще один механізм: реальний вибір предметів за вибором. Зараз все впирається в недостатність годин, тому предмети за вибором де факто вибирає школа, а не школяр. 

Документ дозволяє створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів, коли дисципліну слухає не один клас, а збірна група з учнів класів однієї паралелі та суміжних класів.

"Особливо це актуально для старшої профільної школи, зміст освіти якої має максимально відповідати потребам, інтересам та планам дитини на майбутнє", – зазначила Лілія Гриневич.

А вчителям що? 

Зі слі міністра, документ передбачає реальну педагогічну автономію у:

  • створенні програм,
  • розробці власної системи оцінювання та заохочення учня,
  • підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.

З’являється більше доплат для вчителів – від 10 до 20 % від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Вони зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону зможе встановлювати засновник закладу: область, місто чи район, де розташована школа.

Документ пропонує запровадити педагогічну інтернатуру.

Молодий вчитель, з навчання прийшовши в заклад, отримає наставника, який консультуватиме, скеровуватиме та опікуватиметься благополуччям та розвитком педагога.

При цьому наставник отримуватиме 20 % доплату до зарплати за таку супервізію та буде особисто зацікавлений в успіху молодого вчителя.

Зі слів Гриневич, були випадки, коли діти з різних причин згасали в стінах школи за лічені хвилини, ні медсестра, ні швидка просто фізично не встигали надати їм допомогу. Тому домедичну допомогу повинні вміти робити усі вчителі. Законопроект передбачає обов’язковість такої підготовки.

Батьки дітей з особливими освітніми потребами отримають можливість супроводжувати своїх дітей на уроках.

Загалом же батьки зможуть ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти.

Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над "і" та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.

У новому документі також визначено, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів нового керівника, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія.

Обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація вибору директора. 

Також директор отримає більшу кадрову і фінансову автономію.

Діти, що вчаться у школах з мовою навчання нацменшин:

Після численних консультацій МОН пропонує тристоронню модель:

  • Перша модель – для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше мова про кримських татар.

Для них перша модель передбачає навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.

  • Друга модель для шкіл з мовою навчання нацменшин, мови яких належать до мов ЄС.

Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:

Материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі.

У 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має почати викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки - не менше 40% предметів вивчаються державною мовою.

Починаючи зі старшої школи, не менше 60% річного обсягу навчального часу у цих закладах має читатись державною мовою.

  • Третя модель працюватиме для решти національних громад України.

Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). 

Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів