Незряча лучанка захаращує увесь під’їзд (відео, фото)

У Луцьку на вулиці Соборності 37а незряча жінка захаращує під’їзд сміттям та обливає сходи нечистотами.

Про це йдеться в сюжеті Суспільного.

У гуртожитку більшість мешканців незрячі – члени місцевого товариства сліпих. Сусіди, каже Марія Токар, неодноразово зверталися до жеківців та санстанції, ситуації це не вирішило.

56-річна Марія Токар показує двері до квартири №84. У коридорі ящики зі сміттям. За дверима – смердючі клумки. У щілині між дверима кубло тарганів. Марія розповідає, з квартири сусідки під’їздом шириться неприємний запах. Через те вікна на усіх поверхах відчинені за будь-якої погоди.

«Вона виливає всякі фекалії все виливає, котячі відходи виливає, колись тримала котів».

«Смердить там в неї в хаті й коти там. І на сходинковій клітці нечистоти, просимо неодноразово: забери, будь ласка! Не реагує ні на які прохання», – каже мешканка будинку Ольга Хмелюк 

Сходами підіймається 58-річна мешканка квартири – Ганна Яковчук. Прочинені сусідкою двері одразу зачиняє. Журналістам "Суспільного" жінка розповідає: вона інвалід 1 групи – незряча. Раніше мешкала у цьому ж гуртожитку у двокімнатній квартирі двома поверхами нижче. Звідти її, каже, 8 років тому виселили. Тепер мешкає в однокімнатній на 4 поверсі. Усі звинувачення сусідів відкидає.

«Збирати сміття – це я розумію ходити в смітник, а хто мене там бачив? Жаліються? Вони насамперед тому жаліються, що я живу досі, існую. Бо так, як мене виселяли, то виселяли так, щоб я до вечора лягла».

Представники житлово-комунального підприємства, санстанції та товариства сліпих прийшли оглянути помешкання, на яке скаржаться сусіди. До квартири членів комісії та журналістів жінка не впускає.

«Я не дозволяю і квартири не дозволяю показати. Що це за робота? Хто відкриває двері? Це не робота відкривати двері!», – каже Ганна Яковчук.

Зі слів сусідів у квартирі знаходиться 26-річний син Ганни Яковчук. До представників комісії він не вийшов. Жінка каже, прибирати сміття з помешкання не буде. Поспілкувавшись з жінкою, представники комісії полишили будинок. Зі слів директорки луцького підприємства УТОС, що опікується будинком, за останні 10 років жінка двічі перебувала на примусовому лікуванні у психіатричній лікарні. Захаращена сміттям квартира не приватизована. Борг за комунальні послуги сягнув 5 тисяч гривень.

«Нечисть лила, це ж таким же сліпим, таким же інвалідам. Ми не маємо впливу на неї!», – коментує Алла Суховершко, директорка підприємства Українського товариства сліпих.

Зі слів заступниці директора житлово-комунального підприємства, зайти до квартири та прибрати не має права жодна з нині присутніх служб. Ярослава Багрич каже: мешканцям потрібно звертатися до суду.

«Коли її забирали в психлікарню, ми писали звернення в суд і через суд її забирали тоді. Цього разу, я не знаю, хто буде звертатися?», – розповідає Іван Заячківський, мешканець будинку.

Зі слів Ярослави Багрич, якщо мешканці самотужки візьмуться навести лад у квартирі сусідки, підприємство забезпечить їх транспортом та оплатить бензин до сміттєвого полігону.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Луцькрада "влетіла" на чотири мільйони через сміття