Поділитись:

10 пласких питань про президентські вибори

Неділя, 21 квітня 2019, 14:50

21 квітня в Україні відбувається другий тур виборів Президента. Змагаються два кандидати: чинний глава держави Петро Порошенко та бізнесмен і актор Володимир Зеленський. І попри те, що про вибори не говорив останні місяці лише лінивий, "Конкурент" впевнений, що частина елементарних питань для виборців все ще без відповідей. Тож на пласкі питання відповідає координаторка громадського спостереження мережі ОПОРА за виборами на Волині Катерина Шарпата (на фото).  

1. Для чого потрібні вибори?

Вибори є найважливішим і найефективнішим проявом демократії («влада народу»). Шляхом виборів забезпечується легітимізація влади в державі. Тобто вибори дозволяють обрати до органів влади тих осіб, які стануть прийнятними для більшості населення, оскільки переможцем виборчих перегонів стає завжди той, за кого проголосувало більшість населення.

2. Якими бувають вибори?

Вибори можна класифікувати за різними критеріями. Найчастіше їх виділяють за органами влади, тобто суб’єктами, які обираються; за територіальною ознакою та за часом проведення. Розглянемо на прикладі нашої держави.

Якщо брати до уваги органи влади, то вибори бувають президентські (обирається Президент), парламентські (обираються народні депутати України) та місцеві (обираються місцеві органи влади – голови обласних, районних, міських, районних у місті, селищних та сільських рад, старости, а також депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських, районних, селищних та сільських рад).

За територіальною ознакою вибори бувають загальнонаціональні (президентські і парламентські) та місцеві.

За часом проведення вибори бувають: чергові (проводяться одночасно по всій території держави і у час, визначений законами про вибори), позачергові (відбуваються в разі дострокового припинення повноважень виборних органів влади), повторні (проводяться, якщо після проведення голосування не було визначено результату виборів), проміжні (проводяться, якщо є потреба обрати, наприклад, не всю раду, а лише одного депутат, якщо з якихось причин припинено його повноваження), додаткові (проводяться, наприклад, коли до уже створеної ОТГ приєдналися нові населені пункти і є потреба дообрати депутатів, які будуть представляти в раді ці території) та перші (вибори в новостворених об’єднаних територіальних громадах).

3. Як часто бувають вибори?

Якщо говорити про чергові вибори, то всі виборні органи влади в Україні (Президент, народні депутати України, депутати місцевих рад, голови місцевих рад) обираються на п’ять років. Втім, на практиці вибори в Україні відбуваються майже безперервно, оскільки додаткові вибори відбуваються мало не кожної неділі, перші вибори – двічі-тричі на рік, а проміжні вибори – в середньому раз на два роки.

4. Чому не можна голосувати онлайн?

Процедура голосування детально розписана в Законах України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України» та «Про місцеві вибори». Тут можна прочитати, що кожна людина приходить на виборчу дільницю з документом, що посвідчує особу, а саме з паспортом громадянина України, члени комісії перевіряють, чи є вона у списку виборців, видають бюлетень, з яким вона йде в кабіну для таємного голосування, ставить будь-яку позначку навпроти обраного нею кандидата, а тоді вкидає бюлетень у виборчу скриньку.

Якби реформи в Україні відбувалися швидше, не було корупції, ризику хакерських атак, була можливість витратити мільярди гривень на закупівлю системи для віртуального голосування та її захисту, а головне – бажання влади це запровадити, то в Україні можна було б голосувати онлайн, як це постійно тестують в США, Естонії, Канаді, Великобританії, Фінляндії, Швейцарії тощо.

5. Як знати, що вибори чесні?

Для того, щоб вибори відбувались чесно і прозоро, на виборчих дільницях у день голосування і під час підрахунку голосів дозволено перебувати спостерігачам від незалежних громадських організацій, які не працюють на кандидатів, а також міжнародним спостерігачам. Вони відстежують процес виборів не лише у день голосування, але й відвідують засідання виборчих комісій різних рівнів (окружні, територіальні, дільничні) та спостерігають загалом за усією виборчою кампанією. Відтак, вони можуть комплексно оцінити, наскільки вибори відбувались чесно, а також розповісти про виявлені порушення.

Разом з тим, якщо влада в країні забороняє незалежним спостерігачам відслідковувати виборчий процес, то певно сказати, наскільки вибори відбулись чесно, практично неможливо.

6. Чому хтось приходить голосувати на виборчі дільниці, а до інших приходять зі скринькою додому?

В українському виборчому законодавстві передбачено можливість голосувати фактично усім категоріям населення. Якщо людина досягла поважного віку, має інвалідність чи з інших причин не має можливості самостійно прийти на виборчу дільницю, такого виборця вносять не до списку виборців, як усіх інших, а до витягу зі списку виборців і для нього передбачена можливість «голосувати на дому».

Протягом дня голосування, але лише з 8:00 до 19:00 троє членів виборчої комісії з переносною скринькою та виборчими бюлетенями у супроводі працівника поліції відвідують домівки виборців, яких було віднесено до категорії «нездатні самостійно пересуватись» - НСП. Кожному такому виборцю, як і іншим, на підставі пред’явлення паспорта видають виборчий бюлетень, щоб людина мала можливість проголосувати. Після проставлення позначки навпроти кандидата, такий виборець вкидає бюлетень у переносну скриньку.

7. Для чого потрібно заходити в кабінку для голосування, якщо можна проголосувати за столом чи на підвіконні?

Для того, щоб забезпечити один з головних принципів виборів – таємне голосування. Відповідно до законодавства переважної більшості демократичних держав розголошувати, за кого виборець проголосував, демонструвати відкрито своє волевиявлення до закриття дільниць забороняється і карається штрафом.

8. А чи порушують тоді екзит-поли таємницю голосування?

Ні, якщо вони проводяться відповідно до визначених вимог. Екзит-пол або опитування на виході проводиться у день голосування за межами виборчої дільниці. Під час його проведення виборцям пропонують заповнити анкету, де зазначити кандидата, за якого він проголосував, свій вік, стать і, можливо, інші відомості про себе, не розголошуючи при цьому своїх персональних даних. Після цього респонденту пропонують опустити анкету у імпровізовану скриньку. Таким чином таємниця голосування забезпечується.

9. Чи всім вистачить бюлетенів, щоб проголосувати?

Центральна Виборча Комісія замовляє друк бюлетенів у кількості, що на 0,5% перевищує кількість виборців, внесених до списку виборців. Таким чином не лише забезпечується можливість видати бюлетень кожному виборцю, але і видати виборцям «запасний» бюлетень, якщо виборець зіпсував свій бюлетень. В такому разі виборець пише заяву, в якій просить виборчу комісію видати йому ще один виборчий бюлетень. Але отримати повторно виборчий бюлетень у виборця є лише одна можливість. До слова, у виборців, які «голосують на дому», відповідно до виборчого законодавства такої можливості немає.

10. Що буде, якщо у другому турі кандидати наберуть однакову кількість голосів?

Якщо у так званому «другому турі» виборів обидва кандидати наберуть однакову кількість голосів, то Центральна Виборча Комісія оголошує вибори такими, що не відбулися.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: 13 пласких питань про космос

Надрукувати
мітки:
коментарів
18 серпня 2019
20:00
13 серпня 2019
31 липня 2019
29 липня 2019
27 липня 2019
26 липня 2019
24 липня 2019
23 липня 2019
22 липня 2019
15:00