Поділитись:

Тополиний пух не викликає алергії: Супрун розвіяла міф

Субота, 15 червня 2019, 00:30

Знищення тополь у місті ніяк не допоможе у боротьбі з алергією, а тополиний пух – не алерген, як вважається. Про це написала у Facebook в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун. Посадовиця також розповіла про дієві способи боротьби з алергією.

За її словами, потрібно зменшувати симптоматику алергії, якщо вона є. А щоб була менша поширеність алергії, слід боротися з тютюнопалінням, забрудненням повітря зваженими часточками, пліснявими будинками та бур’янами, і садити хвойні дерева та бавитися з тваринами. 

"Насправді, тополиний пух не викликає алергію. Він може потрапляти в очі чи до носа, але він – лише механічний подразник, а не алерген. А загострення алергії викликає цвітіння диких злаків, як то тимофіївки, яке в часі збігається з дозріванням насіння тополі. Саме пилок злаків розноситься вітром і викликає алергію", – розвіяла поширений міф Супрун.

Чи це означає, що тополі не мають жодного відношення до алергії? Ні, мають, але не так, як ми звикли думати. Тополя це дводомна рослина. Є жіночі дерева, які утворюють насіння, оточене пухом, а є чоловічі дерева, які навесні виділяють пилок, який розноситься вітром. Тополі дійсно можуть викликати алергію, але навесні, в березні чи квітні, коли квітнуть чоловічі дерева, і їхній пилок ми вдихаємо. Але це все одно не означає, що слід знищувати тополі. 

Алергія, зазвичай, розвивається на кілька алергенів – приміром, пилок тополі, берези, полуницю, чи молоко або арахіс. Можна уявити, що всі тополі і берези в місті щезли, але всі алергени в будь-якому разі зникнути не можуть.

Що таке алергія? 

Спрощено алергія – це невиправдана реактивність імунної системи конкретної людини. Імунна система мала б не звертати увагу на безневинні речовини, як-то пилок чи їжа, а натомість бурхливо реагує виділенням гістаміну. Ми відчуваємо це як сльози, набряк в носі чи висипання на шкірі. 

Що провокує розвиток алергії? 

Часто алергія розвивається в людей з сімейною історією алергії та астмою. Масштабне дослідження чинників, що впливають на поширеність алергії, екземи та ринокон’юктивіту показали, що ранній контакт із пилком захищає від розвитку алергій, а не навпаки. 

Тобто пилок тополь та інших рослин, який ми вдихаємо в ранньому дитинстві, захищає нас від алергії в майбутньому. З котиками та генетично зумовленою астмою, до слова, та сама історія – пухнастики зменшують ймовірність розвитку астми в дитини.

А ось пасивне куріння, пліснява в помешканні, раннє лікування антибіотиками, забруднення повітря зваженими частками та оксидами сірки і азоту збільшують імовірність розвитку в дитини алергії чи астми. 

Що робити алергікам? 

  • Передусім, піти до лікаря і з’ясувати, на що саме і коли розвивається алергія. Тут стануть в пригоді аналізи і харчові тести. Лікар пропише препарати, що допоможуть пережити алергію з якомога меншим дискомфортом. 
  • Коли в повітрі пилок, на який у вас алергія, варто щільно зачиняти вікна, вмиватися та промивати носа, аби зменшити контакт. 
  • Муніципальні служби з благоустрою, у свою чергу, мають знищувати бур’яни, утримувати газони підстриженими (але не під корінь, не в спекотний день, і не на світанку у вихідний) та не допускати появи злаків, які колосяться, чи амброзії. 
  • Миття вулиць також сприяє зменшенню кількості алергенів і просто бруду в повітрі. 

Дерева в місті стають в пригоді у боротьбі з алергіями і астмою. Як саме?

Місто забруднює повітря. Зважені часточки, а також похідні дизельного пального в повітрі та оксиди азоту та сірки провокують алергію. В цьому році ВООЗ визнала забруднення повітря однією з десяти головних загроз здоров’ю людства, разом із відмовою від вакцинації, множинною стійкістю бактерій до антибіотиків, пандемією грипу.

Місто гарячіше за передмістя на 10-12 градусів за Цельсієм. Говорять про так звані міські острівці спеки. Вихлопні гази міста створюють локальний парниковий ефект, а спека посилює шкоду забрудненого повітря нашим органам дихання та імунній системі. 

Через спеку змінюється біорізноманіття міста, з’являються нові види трав, а кількість пилку зростає. Оксиди карбону, азоту та сірки, притаманні міському і придорожньому повітрю, підсилюють цвітіння амброзії і тимофіївки. Все це посилює прояви алергії. І тут, як у “Володарі перснів”, на порятунок приходять дерева.

Саме зелені насадження в містах є ефективним засобом у боротьбі з міськими острівцями спеки та забрудненням повітря, а отже алергіями.

Дерева очищають повітря від газів та зважених часточок. Найбільш ефективними є змішані насадження різної висоти, що ростуть близько до джерел забруднення, тобто вздовж доріг.

Найбільш ефективними очищувачами повітря є хвойні дерева, а також дуб і падуб (останній відомий як елемент різдвяного декору), а також старі і великі верби, катальпи, платани, липи, клени та не дуже поширені в нас гінкго та гледичія колюча. Остання формує широку крону та ідеально підходить до створення затінку на вулицях.

Для найбільшого ефекту в місті мають бути широколистяні дерева, хвойні та чагарники, що рівномірно ростуть і утворюють затінок. Просто парків і скверів замало для боротьби із забрудненим повітрям, високою температурою і одним з їхніх наслідків – алергією.

"У здоровому місті не рубають тополі заради боротьби з алергіями. В ньому косять газони, садять дерева та кущі на кожній вулиці", – підкреслила Супрун.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сонце і неправильне зберігання продуктів, як вберегтися від отруєння(відео)

Надрукувати
мітки:
коментарів
18 жовтня 2019
16 жовтня 2019
15 жовтня 2019
14 жовтня 2019
13 жовтня 2019
12 жовтня 2019
11 жовтня 2019
09 жовтня 2019
08 жовтня 2019
02 жовтня 2019
30 вересня 2019