Поділитись:

Альтернативне тепло: гаряча тема в очікуванні холодної зими

Вівторок, 01 жовтня 2019, 12:27

Спека швидко закінчилася. Все ближче старт опалювального сезону і непередбачувана зима, а це означає, що українцям знову доведеться згадати про вічний «головний біль» – платіжки, тарифи, комуналку. А отже. вкотре рахувати гроші, зважати на ощадливість та економію. З огляду на останні тенденції в нашій державі все частіше говорять про альтернативне паливо. Цьому є декілька причин. Зокрема, висока вартість природного газу, залежність від монополістів та країни-постачальника, екологія тощо. Що ж таке, ці альтернативні види палива та «з чим їх їдять»?

Альтернативні види палива – тверде, рідке та газове паливо, яке є альтернативою відповідним традиційним видам палива і яке виробляється або видобувається з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини. Це, зокрема, відходи – шлаки та відходи промисловості, сільського господарства, комунально-побутових та інших підприємств, які можуть бути джерелом або сировиною для видобутку чи виробництва альтернативних видів палива. Для таких видів палива використовують низку видів енергетичної сировини. Це, в тому числі, і сировина рослинного походження, відходи, тверді горючі речовини, інші природні і штучні джерела та види енергетичної сировини.

Варто розуміти, що паливо визначається альтернативним, якщо воно повністю виготовлене або ж видобуте з нетрадиційних та поновлювальних джерел і видів енергетичної сировини. Також до альтернативних видів палива належать суміші традиційного палива з альтернативним. Загалом, альтернативне паливо поділяють на три різновиди: рідке, газове та тверде.

Останніми роками популярність альтернативного палива в Україні зростає семимильними кроками. Зокрема, у контексті опалення на альтернативні види переводять як оселі громадян, так і бюджетні та комерційні установи. Це дає реальну чи-то уявну, але все ж незалежність від Росії, олігархів та монополістів на ринку послуг. Тобто, за умови успішного масового переходу на альтернативні види опалення, як влада, так і громади можуть зірвати справжній джек-пот, але, як часто буває в Україні, між написаним на папері і втіленим в реальне життя виникає прірва.

«Альтернативна» Волинь

Енергоефективність зараз у моді, однак Волинь переходить на альтернативні види опалення досить помірними темпами. Тим не менше, говорити про впровадження енергозберігаючих заходів та перехід на альтерантивні види опалення обласна влада розпочала ще за часів каденції голови ОДА Бориса Клімчука.

Тодішній очільник області розповідав про поступовий перехід у Камінь-Каширському, Любешівському, Маневицькому та Ківерцівському районах на твердопаливні котли  Постачало твердопаливні котли центрального опалення потужністю від 6 до 5000 кВт волинським районам ТОВ «Волинь-Кальвіс».

Відтоді минуло чимало часу. Зрештою, область таки поступово переходить на альтернативні види опалення, але цей перехід дуже повільний. Хорошими сучасними прикладами, які серед перших реконструювали газові котельні і перейшли на тверде паливо, є об`єкти соціальної сфери –  школи, дитсадки, лікарні. Це такі населені пункти, як село Видерта Камінь-Каширського району, Велика Глуша Любешівського району, Дубове Ковельського району,  Вербка, Льотниче, Хобултова Володимир-Волинського району та інші.

Варто звернути увагу на те, що на Волині є підприємства, які почали використовувати альтернативні види палива для обсушення зерна. Зокрема, за допомогою твердопаливних котлів на соломі обсушують зерно такі волинські підприємства: “Агротехніка” (Луцький район, село Чаруків); ТзДВ “Ковельська реалбаза хлібопродуктів” (Ковель); ФГ “Поліська родина” (Турійський район), а  ТзОВ “Волинь-Агро” використовує твердопаливні котли на дровах.

Показовим є приклад ПАТ "Володимир-Волинська птахофабрика", якому упродовж 2014-2015 року вдалося перевести господарські комплекси на твердопаливні котли. Ці котли працюють на дровах, щепі та торфобрикетах. Такі енергоощадні заходи дозволять підприємству щорічно економити майже 3 млн метрів кубічних газу.

Традиційну згуртованість та хорошу організацію при переході на альтернативні види палива продемонстрували й державні лісові підприємства Волині. Доказ цьому – усі 90 котлів, які опалюють виробничі та адміністративні приміщення ВОУЛМГ, працюють на твердому паливі.

Загалом же впровадження альтернативних видів палива дає можливість щорічно зменшити споживання природного газу на декілька мільйонів метрів кубічних на кожному з перелічених підприємств.

Кому (чому) «не горить» альтернативне паливо?

У чому ж цінність альтернативного палива? Напевно, для українців, які, зважаючи на низький рівень життя, звикли рахувати кожну копійку, така цінність є, передусім, в економії коштів. Прагматичні європейці давно це зрозуміли і втілюють у реальність. Для прикладу, у Європі 20-25 % енергії первинної генерації забезпечує біомаса. Як стверджують експерти, Україна за цим показником легко могла б дати фору своїм європейським партнерам і отримувати, фактично, половину необхідної енергії від біомаси.

Вигоду від альтернативних видів опалення запросто можуть підтвердити ті волиняни, які вже перелаштували свої котли на біопаливо. «Єретики» можуть легко і невимушено перевірити правдивість цього твердження, витративши час на спілкування з власниками чи користувачами котелень на альтернативних джерелах. Зрештою, зекономлені гроші громади можуть використовувати на інші потреби, такі як соцвиплати, будівництво доріг та ремонт інфраструктури тощо.

Що ж потрібно, аби волиняни змогли перейти на альтернативні види опалення? Котли, фінанси для їх встановлення та, власне, саме біопаливо. Розпочнімо з першого. На Волині є підприємство, яке професійно займається проблемою енергозбереження та виготовлення котлів. Це – ТОВ «Волинь-Кальвіс», яке розташоване у Ковелі.

Підприємство засноване 2006 року в місті Ковелі в результаті злиття закордонного і власного капіталів українських підприємців. На ньому більше 12 років виготовляють твердопаливні котли для європейського ринку. Воно запровадило свою технологію виробництва, організувало виробництво твердопаливних котлів потужністю від 6 кВт до 1000 кВт, а також постійно контролює якість виготовленої продукції.

Питання із встановлення котлів для громад зголосилися вирішити лісівники. На офіційній сторінці у мережі «Фейсбук» начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко висловив готовність лісівників допомогти громадам у встановленні твердопаливних котлів.

«Не бачимо іншого виходу, як запропонувати громадам, які мають великі соціальні об’єкти, переходити на тверде паливо. Готові до того, щоб розглянути варіанти, коли лісгосп встановлює на соціальному об’єкті твердопаливний котел і продає громаді теплові одиниці. Якщо є громади, які зацікавлені у такій співпраці, давайте знати», – написав головний лісівник Волині.

Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко

Питання із сировиною вирішити ще легше, і для цього не треба «вигадувати велосипед» – вихід знаходиться під носом і всі його добре знають. З огляду на всі об’єктивні та суб’єктивні причини, в лісгоспах Волині є чимало сировини, яка може бути використана як біопаливо. Така сировина може дати можливість вибудувати довгострокову програму переходу області на альтернативне опалення.

Працівники лісової галузі рапортують: річний обсяг дров’яної деревини та відходів переробки як ресурс твердого палива по Волинському ОУЛМГ становить 483.1 тис. м3. За їх підрахунками, загальний енергетичний потенціал біомаси підвідомчих підприємств управління дозволяє замістити понад 106 мільйонів кубометрів газу, що становить близько 30 %, які наразі споживає область.

Тим не менше, сьогодні деревні відходи у лісгоспів переважно закуповують підприємці, а не заклади соціальної інфраструктури, де вже встановлено твердопаливні котли. Внутрішній ринок перенасичений деревиною, в тому числі і щепою, якої на Волині накопичилося близько 5000 тонн. Окрім цього, на 12-ти підприємствах ВОУЛМГ встановлено обладнання для виготовлення паливної тріски, 4.5 тис. м3 якої щомісячно реалізовується споживачам.

Для твердопаливних котлів можна використовувати і тирсу. Її реалізація вже становить 9.3 тис. м3 щомісячно.Окрім цього, лісівники планують придбати обладнання для виробництва брикетів та палетів.

Знаючи, як працівники галузі охоче йдуть назустріч громадам у вирішенні найболючіших питань, сумнівів у тому, що лісівники дійсно можуть допомогти виріши цю проблему, не виникає. Головне, аби була політична воля можновладців та  ажання у самих громадах для встановлення котлів та закупівлі сировини.

Варто розуміти ключову деталь: вирішивши питання переходу на альтернативне опалення запропонованим способом, виграють усі: і представники влади, і пересічні волиняни. Зрештою, є все необхідне: котли, ті, хто можуть і хочуть їх встановити, та сировина. Потрібна політична воля та конструктивна співпраця. І вже цієї зими волиняни зможуть не очікувати чергових знижок на газ та субсидій, а використовувати для опалення сировину, яка росте в них у регіоні.

Катерина Кушнір

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
07 жовтня 2019
10:50
29 серпня 2019
02 липня 2019
25 червня 2019
03 квітня 2019
09:15
05 березня 2019
26 лютого 2019
14 грудня 2018
05 листопада 2018
26 жовтня 2018
11:02
25 жовтня 2018
23 жовтня 2018
07 жовтня 2018
19:30
17:28