Поділитись:

Дослідження нерепрезентативне, – експерти про скандальне опитування у центрі Луцька

П'ятниця, 25 жовтня 2019, 14:17

Учора, 24 жовтня, увагу ЗМІ та громадськості прикувало до себе опитування щодо кандидатів на крісло міського голови у Луцьку. Так, на Театральному майдані Луцька з’явився борд із ймовірними кандидатами, а лучанам пропонували обрати за кого віддали б свій голос серед шести кандидатів.

У списку розмістилися ректор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Ігор Коцан, депутатка Луцькради Луцькради Юлія Вусенко, депутат міської ради, бізнесмен та меценат Андрій Покровський, депутат міськради Микола Яручик, радник в.о. міського голови Ігор Поліщук та виконувач обов'язків міського голови Григорій Пустовіт

Як виявилося, опитування проводить ГО «Студентська Рада Волині». Про це повідомив голова організації Віталій Сніжко.

У коментарі «Конкуренту» він розповів, що готовував методологію із ініціативною групою ГО.

«В нас багато членів організації. Це суб’єктивна вибірка, але нас як громадську організацію «Студентська Рада Волині» цікавить реакція соціуму, лучан саме на цих кандидатів. Я в міській раді зареєстрував все», – зауважив Віталій Сніжко.

Також додав, що виготовлення анкет та банеру фінансував сам особисто.

«Я із своїх особистих коштів заплатив. Не впевнений, що громадська організація має платити за таке, тих 500 гривень. У нас металева рамка була, а трохи більше 100 гривень коштує борд і папірці не є дорогі. Тираж анкет близько 3 тисяч. В суботу-неділю також буде проводитися це опитування на Театральному майдані», – прокоментував голова «Студентської Ради Волині».

Соціолог «Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу» Мирослава Козюпа зауважила, що таке дослідження нерепрезентативне.

«Взагалі в соціології є декілька методів, і одне з яких – вуличне опитування. Воно має місце і свої переваги в тому, що це оперативний збір інформації, воно більш дешеве для замовника і в ньому можна уникнути недовірливих стосунків між респондентом і інтерв’юером. Коли інтерв’юер приходить на поріг твого дому, то людина вже може мати якусь пересторогу, а у вуличному опитуванні ці психологічні моменти затираються і складається більш довірливе ставлення. Завдяки такому опитуванню можна визначити якусь загальну політичну картинку (тенденцію) і таке дослідження в принципі допускається, однак репрезентативності в ньому немає», – пояснила експертка.

Також експертка додала, що результати таких опитувань можна легко, наприклад, спотворити на користь чи на шкоду конкретних осіб, які зазначені в ньому, зокрема шляхом мобілізації своїх прихильників до місць проведення опитування. Тому професійні соціологи дуже рідко використовують подібні методи опитування.

Своєю чергою політолог та експерт у сфері досліджень громадської думки Олександр Новосад розповів, що таке опитування взагалі можна вважати політтехнологією.

«Опитування такого ґатунку більшою мірою нерепрезентативне, бо репрезентативності тут досягнути важко. Ми бачимо, що певно хтось із людей на цих фото таким чином неофіційно почав виборчу кампанію. Деколи в подібні анкети ставляться такі люди, які можуть і не знати, і не хотіти там бути, і не балотуватися. Це роблять для того, щоб було тяжко визначити замовника», – зауважив політолог.

На його переконання, метою такого опитування може бути не стільки здобути надоб’єктивні дані, як все ж таки популяризувати кандидата.

«Якщо це було б професійне опитування, то потрібно було б знати, хто бере участь в опитуванні: чи чоловік, чи жінка, чи піде на вибори, чи ні, освіта, за яку партію голосували, які проблеми підтримують. Тоді соціолог побачив би як одновимірні дані, так і двовимірні залежності. Також було би більше запитань, які треба було би з’ясувати», – підсумував Олександр Новосад.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
14 грудня 2019
15:00
13 грудня 2019
12 грудня 2019
08:38