Що робити, якщо вас тероризують колектори через уявний кредит

Типова історія: вам дзвонять з якоїсь фінансової спілки та погрожують розправою, якщо ви не повернете кредит або ж це не зробить якась особа. Тільки проблема в тому, що ви цих грошей не брали, а людину, про яку йдеться, можете й не знати.

Як діяти в таких ситуаціях, пояснює Зоряна Світлицька, головний спеціаліст відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Луцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.  

Передусім, каже юрист, телефонні дзвінки з вимогою погасити кредит, якого не існує, або іншого роду вимагання не тільки коштів, а й надання персональних даних є порушенням закону. До таких персональних даних належить, наприклад, номер банківської картки, її CCV/СVC код, паспортні дані та інші. Відповідно до слідчо-судової практики, таке вимагання кваліфікується як шахрайство.

Так, ст. 190 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за шахрайство як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Статтею 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлюється стягнення за дрібне викрадення чужого майна, в тому числі здійснене шляхом шахрайства.

У випадку «сумнівного» телефонного дзвінка ваш алгоритм дій має бути таким:

• не повідомляти свої дані по телефону, не відповідати на питання, в яких запитують ваші персональні дані;
• запитати точні дані установи, з якої вам телефонують, її реквізити (адресу, форму власності, ПІБ керівника), з’ясувати особу і повноваження представника, який вам телефонує. За можливості запишіть розмову на телефон. Це все може знадобитися для повідомлення поліції задля притягнення шахраїв до відповідальності;
• змінити логіни, паролі до особистих кабінетів;
• зв’язатися з представниками свого банку та установи, від імені якої вам телефонували потенційні шахраї, за офіційними номерами телефону або особисто з’явившись у їхнє відділення і з’ясувати свій статус як їхнього клієнта, витребувати банківські виписки за вашими вкладами та кредитами;
• подзвонити у поліцію за номером «102» або особисто повідомити про телефонні дзвінки з вимаганнями грошей чи вчинення інших дій, які суперечать вашим інтересам. Працівники поліції зобов’язані приймати заяви (повідомлення), незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника цілодобово, безперервно та невідкладно (п. 1 Розділу ІІ. Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України).
• поліцію варто повідомляти про кожен випадок подібного дзвінка. За наявності підстав, передбачених законом, працівниками поліції відкривається досудове провадження для притягнення правопорушника до відповідальності.

Зоряна Світлицька каже, що у поліції є база даних, так званий сірий список номерів телефону, банківських карток і посилань на сайт, з якими поліція пов’язує діяльність потенційних шахраїв.

Крім того, на сайті Департаменту кіберполіції Національної поліції України за посиланням також є можливість самостійно перевірити таку інформацію.

Поліція може надати вам рекомендації не реагувати на подібні дзвінки. Однак це не означає, що відділи кіберполіції не моніторять ситуацію з номерами телефонів шахраїв. Для результативного розслідування потрібні достовірні та належні докази, на збирання яких може бути потрібен певний час.

Якщо шахраї незаконно заволоділи вашими персональними даними, то такі діяння кваліфікуються за ст. 182 Кримінального кодексу України "Порушення недоторканності приватного життя", яка передбачає відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації. Якщо ж такою інформацію скористалися з корисливих мотивів, наприклад, на вас оформили реальний кредит, то такі діяння кваліфікуються за іншими статтями Кримінального кодексу України (у випадку з кредитом це може бути стаття 190 – шахрайство, стаття 358 – підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів або ін., залежно від обставин справи).

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

• «Ваш син у поліції»: бабуся із Луцька віддала у руки шахраю 100 тисяч
• За "звільнення онука" з поліції шахраї виманили в пенсіонерки 26 тисяч
• Волинянин-рецидивіст "шаманив" із сувенірними купюрами і знов позбувся волі