Чи кожен, хто посміхається – щасливий?

Спілкування з людьми – як гра у шахи. Ми думаємо, що посмішка втілює радість, тому посміхаємося у відповідь, ми припускаємо, що нахмурене обличчя випромінює смуток, тому намагаємося розвеселити співрозмовника. Деякі компанії навіть працюють над розробкою спеціальних програм, що дозволили б визначити задоволеність клієнтів товарами чи послугами за допомогою  міміки.

Насправді, як свідчать нові дослідження, вираз обличчя не завжди є достовірним  показником емоцій, – повідомляє портал technology.org.

«Питання полягало у тому, чи може бути міміка стовідсотковим індикатором емоцій – розповідає Алекс Мартинес, професор комп'ютерних технологій в Університеті штату Огайо. – І відповідь однозначна – ні, не може».

Дослідники проаналізували кінетику руху м’язів на обличчі людини та порівняли ці м’язові рухи з емоціями. Вони виявили, що спроби визначити емоції на основі міміки майже завжди були помилковими.

«Наша міміка дуже обумовлена культурними чинниками. Важливо усвідомити, що не кожен, хто посміхається – щасливий і навпаки: не кожен, хто цього не робить – засмучений», – зазначає Мартинес.

Дослідник також зауважив, що інколи люди посміхаються в догоду соціальним нормам. Це, по суті, не є проблемою, люди, безумовно, мають на це  право, але деякі компанії уже почали розробляти технології для розпізнавання рухів м’язів обличчя та визначення з їх допомогою емоцій та намірів людини.

«Деякі науковці заявляють, що читаючи міміку можуть виявити, чи винен хтось у злочині, чи уважний студент уроці, або ж  чи задоволений клієнт після покупки. Наше дослідження довело помилковість цієї ідеї і найважливіше – її небезпеку», – зазначив Мартинес.

Загроза, за словами вченого, полягає в можливості приймати рішення про  майбутнє та здібності людини, засновуючись на маловагомих факторах. Дослідницька група зробила висновок, що для правильного «читання» емоцій і намірів людини однієї лише міміки недостатньо. Хоча, наприклад, колір обличчя може допомогти отримати підказки.

«Аналізи показали, що коли ви відчуваєте сильну емоцію, ваш мозок вивільняє пептиди, а це, в основному, гормони, які змінюють кровообігі склад крові, саме тому під їх дією ваше лице змінює колір» –  сказав Мартинес.

Також важливими є постава тіла та тембр голосу і, крім того, не варто забувати про соціо-культурний аспект.

«У США  люди, як правило, багато посміхаються, – сказав науковець, –  ми просто привітні. Але для представників деяких культур це видається доволі дивною звичкою. Якщо б ви ходили супермаркетом посміхаючись усім, то вони, напевне, прийняли б вас за божевільного».

І хоча науковець заявив, що він не покидає надію на розробку дієвих комп’ютерних алгоритмів, які б намагалися розшифрувати соціальну природу міміки, він додав, що про цю технологію важливо знати дві речі:

«По-перше, ви ніколи не отримаєте 100-відсоткової точності, – сказав він, – а по-друге –  щоб зрозуміти істинні  наміри та емоції людини, вам недостатньо просто поглянути їй в обличчя, важливо, щоб і люди, і комп’ютерні алгоритми, які вони створюють, це усвідомлювали».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• За 8 березня луцький звіринець відвідали понад 4 тисячі жінок (ФОТО)
• Тварині – сім’я, господарю – послуги поза чергою: ЦНАП співпрацюватиме із "Ласкою"
• Материнська любов творить дива: як народилася "сонячна" кав’ярня в Луцьку