За шкільну парту у 5: луцькі спеціалісти пояснили, чи треба поспішати до школи

Коли у сім’ї підростає дитина і наближається момент, коли її потрібно віддавати до школи, у батьків починається паніка. Тему для розмов ще й «підкинув» виконуючий обов’язки міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет, коли озвучив ідею, що дитину, можливо, можна буде віддати до школи уже у 5-річому віці. 

Отож, коли ж усе-таки ліпше завести своє чадо до школи: у 5, 6 чи 7 років, ІА «Конкурент» запитав у спеціалістів.

Лучанка Світлана Павлючик каже, що ідея віддати дитину до школи у 5 років їй подобається. Її доньці Ангеліні зараз 3 роки.

«Кожна мама бачить по своїй дитині, коли ліпше віддавати її до школи. Це право кожної з нас. Я бачу, що моя дитина готова, і якщо буде можливість, я, не роздумуючи, віддам її до школи у 5 років. Нещодавно мала дискусійну розмову з мамами. Багато хто вважає, що і у 6 років – це рано. Але, як на мене, відводити дитину у 7 років – це уже занадто пізно», – вважає Світлана.

Головна освітянка Волині Людмила Плахотна пояснює, що Сергій Шкарлет пропозицію лише виніс на обговорення. І як воно буде – невідомо.

Зі слів очільниці обласного управління освіти, зобов’язати віддати дітей до школи раніше – неприпустимо. Бо у 5-річному віці багато дітей не готові ще сісти за шкільну парту.

«Щодо зpобов’язати – то я категорично проти, а от дозволити можна. Адже значна частина дітей іде у «маленьку» школу у 5 років, є й такі, що і у початкову просяться. Тому я не відкидаю таку можливість. Але для навчання цих дітей треба узгодити програми дошкільної освіти і початкової школи, вони мають бути наскрізними. Від дошкілля до НУШ потрібно зробити плавний перехід. Це європейська практика. Ми знаємо багато країн, де діти йдуть раніше в школу. Але сьогодні у нас немає такої узгодженості. Загалом логіка у такій пропозиції, звичайно, є. Але має бути великий підготовчий процес. Просто прийняти в один прекрасний день 1 вересня дітей на рік раніше, звичайно, недопустимо. Це мають працювати психологи, психіатри, логопеди. До речі, у нас сьогодні є велика проблема з останнім. Бо якщо діти вміють читати і писати, то з вимовою є проблема. Не писати-читати найважливіше, а вміння бути в колективі,  можливість на тривалий час піти в учнівське середовище», – розповідає Людмила Плахотна.

Доцент кафедри загальної і соціальної психології та соціології ВНУ імені Лесі Українки, кандидат психологічних наук Антоніна Мітлош вважає, що розпочати навчання для 5-річок неможливо в умовах сучасної школи.

«Якщо говорити про готовність 5-річок, то ми ще не до кінця розібралися з 6-річками. Незважаючи на те, що вчителі проходять навчання, намагаються враховувати вікові особливості, але все ж не так багато дітей готові до навчання у школі навіть у 6-річному віці. А готовність дитини є різною – інтелектуальна, соціальна, емоційна, фізична. Але багато на що просто не прийнято звертати увагу. Якщо говорити про дитину 5-річного віку і про сучасну школу, якою вона зараз у нас є, то в мене виникає питання: як 5-річна дитина має висидіти, наприклад, 4-5 уроків по 40 хвилин? Чи готові вчителі до навчання таких дітей? Як буде відбуватися навчання у сільських школах, по районах?» – розповідає Антоніна Мітлош.

Зі слів психологині, між 5 і 6-річною дитиною – «велике провалля», якщо говорити про соціальний та емоційний розвиток. І кожен місяць тут має велике значення, адже у цей період дитина робить дуже великий ривок у розвитку. Окрім того, провідним видом діяльності у п’ятирічок є гра.

«Доволі часто батьки переймаються інтелектуальною готовністю дитини. Хвилюються, чи може читати, писати, рахувати. Але ми забуваємо про ті особливості, які на поверхні не лежать. Потрібно враховувати,  наскільки дитина може контролювати свої емоції і реагувати на різні фактори, які будуть виникати, як реагуватиме на стресові чинники, наскільки розвинена дрібна моторика. Наскільки дитина готова виконувати нецікаві завдання, чути вчителя та розуміти його інструкцію, бути в колективі та дотримуватись групових правил. Адже діти у цьому віці егоцентричні. І це нормально. Тим паче, що  біля дитини не буде батьків, які зможуть підтримати та допомогти. Довільні процеси регуляції у дитини такого віку ще не сформовані, тобто переважає «хочу». А от «треба»,  особливо, коли завдання нецікаве, – це не про дітей 5-річного віку. Витримати те навантаження та напругу,  яку дає сучасна школа, дитині буде надзвичайно важко.

Якщо робити такі впровадження, то має бути підготовка на усіх рівнях. Потрібно докорінно змінити саму систему та школу. Але чи готова до цього наша країна? У мене також виникає питання, як це має бути: діти на рік раніше підуть до школи і так якби «зсунеться» навчальна програма? Озвучили ідею, але не сказали, як це буде відбуватись. Потрібно змінювати умови, кількість дітей у класі, методи роботи з дітьми, підготувати педагогів. Тут дуже багато моментів», – пояснює Антоніна Мітлош.

При вирішенні, коли віддавати дитину на навчання, вкрай важливо враховувати її вікові особливості. Потрібно задуматися: а чи дійсно варто поспішати і перейматися лише тим, що дитина закінчить школу у 18, а то й 19 років. Адже тут назріває дуже важливе запитання: а чи витримає ваша дитина те навантаження у 5 років? І чи варто забирати у неї один рік дитинства.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Чи можливе в Україні навчання з 5 років
• У МОН пропонують віддавати дітей до школи у 5 років
• МОН просить учителів не перевантажувати дітей домашніми завданнями
• Скільки коштує "безкоштовне" навчання у школах