Кава. ООС. Маршрутка

На столі холола кава. Не любив холодну. Але й пити уже не хотілося.

Задумався.

Був вражений, коли повернувся в рідне місто. Місто, у якому минуло дитинство. У якому, блін, виріс. Луцьк став холодним і байдужим.

Він не вважав себе героєм. Він не стрибне з парашутом з 6 поверху. Він не прокидався від петард уночі і йому не потрібен був психолог для реабілітації. Просто він ТАМ був. І просто він УСЕ бачив. Він РИЗИКУВАВ життям.

І коли у маршрутці водій проігнорував посвідчення учасника ООС і сказав оплатити проїзд, мовляв, розвелося вас, учасників.. навіть не сперечався. Хіба ж у 6 гривнях справа?

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.