Свято жовтих тюльпанів

Сьогодні в мене особливо особливий день. Я буду завалена тюльпанами і буду йти містом разом з такими як я, заваленими тюльпанами. Хтось, правда, йшов з цими квітами ще напередодні свята. На моїй сторінці у фейсбук також можуть зацвісти червоно-жовті тюльпани. То від тих, хто не може подарувати їх особисто. Десь у маршрутці чи з колонки удома (безсовісна снігова брила звалилася з даху прямісінько на супутникову антену і тепер я не можу дивитися на кухні телевізор) я таки почую Наташу Корольову і її жовті тюльпани.

Але ж є інші квіти, окрім тюльпанів.

Я не сприймаю 8 березня, як свято. Але класно, що це вихідний. У цей день я перу, готую їсти (можу дозволити собі у навушниках під музичку), витираю пилюку там, де, поспішаючи, не витерла у суботу. Так, мені приємно прийняти зайвий раз подарунок чи допомогу від домашніх. Але оті тюльпани у трьох вазах на підвіконні та кухонному столі нагадують мені про те, що більшість жінок атакуватимуть сьогодні стрічки своїх сторінок в інеті подарованими букетами. Бляха, ніби то машину їм сьогодні подарували, а не бідовий букетик, прискіпливо вибраний на полиці з акційними пропозиціями.

Квіти для мене – марнотратство. Ще два роки тому я не розуміла, що таке квіти у горщиках і на свою дурну голову паралельно завела котів-вазонів, що виявилося геть несумісним.

За життя мені дарували різні букети, запам’ятався й з більш як сотні троянд від майбутнього чоловіка. Але я люблю практичні подарунки, слова, підтверджені вчинками, і щирих людей навпроти.

Ті, хто сьогодні святкує, нехай святкують. Ввечері ми також, можливо, відкоркуємо шампанське, вино чи глінтвейн (він у цю пору ще актуальний). Потім я сп’янілим поглядом пройдуся по всіх подарованих мені тюльпанах. Десь у голові з’явиться солодкоголоса думка про те, що я ж щаслива.

І в біса мені ті тюльпани здалися? Хіба без них не свято? І банальне: хіба свято для жінки – лише 8 березня?

Нічого не маю проти жіночності й краси. Абсолютно.

...Хіба трішки щось проти...тюльпанів.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.