"Місто, яке не вбили забудовами": до Луцька з робочим візитом приїжджав Олег Синютка

У Луцьку з робочим візитом у четвер, 8 квітня, перебував народний депутат України IX скликання від партії «Європейська Солідарність» Олег Синютка. На своїй сторінці у фейсбуці народний обранець написав відгук про обласний центр Волині, назвавши його "містом, яке не вбили забудовами".
У день візиту депутата журналісти ІА "Конкурент" мали можливість з ним поспілкуватися.

– Олеже Михайловичу, чому ви сьогодні в Луцьку?

– Тому що Волинь – один з найромантичніших і найкращих куточків України. А Луцьк – це древнє хороше місто. А окрім того, на мою думку, «Європейська Солідарність» – це та політична сила, яка чітко і твердо тримає українську позицію. І все це разом є причиною сьогоднішнього мого візиту.

– Ви приїхали для зустрічі з партійним осередком. Можливо, готуєтесь до парламентських виборів?

– Я переконаний, що в країні цілком можуть відбудись дострокові парламентські вибори. Ми ж бачимо, що проблем, які накопичилися, є дуже і дуже багато. І вони не вирішуються. Питання державної зради пов’язане з історією, яка говорить про здачу українських інтересів. Воно залишається одним із найголовніших на порядку денному нашої політичної історії.

А ще проблема коронавірусу, мені здається, прийшла в кожну родину і сім’ю. Сьогодні ми маємо невтішну статистику. Це – тривога кожної родини. І про це потрібно відверто говорити. І потрібно зробити все, аби вирішити цю проблему.

– А як, на вашу думку, її можна вирішити? На вашій сторінці у фейсбуці гнівний пост, у якому ви пишите про бездіяльність влади. Кого конкретно ви називаєте, цитую, "майстрами спорту по боротьбі з коронавірусом"?

– Це не я назвав. Президент Зеленський сам назвав себе майстром спорту про боротьбі з коронавірусом. І ми сьогодні бачимо, як цей "майстер" привів країну до глобальної кризи.

За рік влада так і не вирішила проблему з тестуванням. Ми ж розуміємо: якби ми робили стільки тестів, як Італія чи Франція, то кількість виявлених хворих була б не двадцять тисяч, а значно більше. Друга проблема, яку потрібно вирішити, – це розведення кисню і облаштування нових ліжкомісць для хворих. Кисень – то основний інструмент для того, щоб допомогти хворим. Рік часу – і влада досі не підготувала ліжка й кисневі концентратори. Знову благодійники допомагають, Петро Порошенко купує і розвозить, а влада очікує не відомо чого.

Ну і вакцина. Це не знак оклику, а вирок сьогоднішній владі. Ми бачимо, що всі країни сьогодні дуже інтенсивно закупили і використовують вакцину. Якщо взяти Сербію, одну з найбідніших країн Європи, то вони на сьогоднішній момент провакцинували понад тридцять відсотків. Я вже не кажу про Ізраїль, який фактично вирішив цю проблему, чи США, які продемонстували, що за один день можна вакцинувати чотири мільйони людей. Я говорю про Україну, в якій за півтора місяці провакциновано лише триста тисяч людей. Обіцянки по поставці Pfizer і китайської Sinovac були ж насправді провалені. Влада повністю  провалила питання вакцинації. З одного боку, владі потрібно про це говорити, а з іншого – допомагати, бо тут йдеться не про тих, хто займає вищі кабінети, а про людей, які хворіють і, на жаль, помирають.

– Тобто ви критикуєте усі дії президента у боротьбі з COVID-19?

– Ну ви ж пам'ятаєте, що президент взяв кермо правління по боротьбі з коронавірусом у свої руки. І сьогодні провал у цьому – це, перш за все, провал Офісу Президента і самого президента. Потрібно було ухвалювати рішення парламентом. Незважаючи на нашу опозиційність, ми голосували за всі рішення. Жодних запитань чи пропозицій до «Європейської Солідарності», які були б в контексті по боротьбі з коронавірусом і де б ми не підтримали владу, немає. Але, на жаль, влада непрофесійна і бездіяльна, тому ми дуже жорстко тримаємо позицію критики влади. Але все, що стосується боротьби з коронавірусом, ми готові допомогти. Але нам дуже шкода, що ті ініціативи, які ми пропонуємо, наприклад, страхування медиків, на жаль, влада не хоче підтримати. Є амбіції Офісу Президента тільки через те, що це ініціатива «Європейскої Солідарності», а це – неправильо. Тут йдеться про безпеку і життя людей та країни. Коронавірус – це питання бездіяльності влади. Давайте згадаємо, що все починалося із того, що влада продавала маски за кордон, нехтуючи безпекою наших людей. При першому локдауні люди повели себе достойно: згадаймо, наскільки ретельно люди намагалися дотримуватися карантину. А взамін отримали  різні правила для всіх. Я можу лише уявити, яку внутрішню агресію чи відчуття несправедливостві відчував кожен підприємець, коли закривали їхній бізнес і все це жорстко контровлювалося владою. Тоді як у той час великі супермаркети працюють і отримують надприбутки.

– Чи можливе в країні введення тотального карантину, як рік тому?

– Ми ж бачимо, що центральна влада хоче просто перекласти відповідальність на місцеві органи влади. Повний локдаун, який був введений минулого року, був помилковим. Заборона відвідувати парки – це взагалі була велика дурниця, а пояснення влади, що вони просто лякали українців, – абсурд. Чи потрібен локдаун сьогодні? Думаю, що це рішення потрібно ухвалювати, маючи всю повноту інформації в країні. Ми дуже чітко повинні дотримуватися карантину. Це стосується кожного. Захворіти дуже просто, а перенести хворобу – дуже важко.

– Але зараз надзвичайно складно достукатися до всіх і кожного. Люди, правда, вже втомилися від пандемії.

– Думаю, що справа навіть не в тому, що втомилися. Усі бачать несправедливість: якщо звичайній людині це не можна, а представник влади це робить, то у людини виникає абсолютно закономірне обурення. Нещодавно Зеленський обіцяв, що ми всі скоро будемо президентами і що ми всі одинакові, але усі бачать, що це не так. Проте маски все ж потрібно використовувати всім і всім потрібно дотримуватися особистої гігієни. І зараз так виглядає, що вакцинація – це той спосіб, який світ знайшов для протидії коронавірусу.

– Ви, Олеже Михайловичу, уже вакцинувалися?

– Я, на жаль, чи на щастя, перехворів. І зараз немає госторої потреби у вакцинації. Передусім сьогодні вакцинують медиків, військових і людей, старших вісімдесяти років. До жодної з цих категорій я не належу. А десь ходити й домовлятися я не хочу. Також не хочу використовувати статус народного депутата, щоб обійти чергу. В житті потрібно робити правильні речі, і я переконаний, що добро повертається. Якщо я маю забрати вакцину у якоїсь людини, а потім ця людина захворіє, як я буду з цим жити?

– Понад чотири роки ви були головою Львівської ОДА. Скажіть: чого бракує Луцьку, аби стати більш туристично привабливим, як Львів, наприклад? Чи можливі якісь спільні проєкти між містами, на вашу думку?

– Мені здається, що Луцьк має свою родзинку і свій статус. І я переконаний, що людина, яка тут побувала, не зможе сплутати його ні з якии іншим містом. І зокрема зі Львовом. Я знаю, що представники вашої мерії приїжджали для обміну досвідом у Львів. І це насправді гарна співпраця. Тому Луцьку не треба допомагати. Просто, можливо, про це потрібно більше говорити.

– Я зараз не пригадаю, коли то було, але приблизно п'ять років тому спільними зусиллями була відремонтована дорога Луцьк-Львів. Як оціните якість цих робіт?

– За чотири роки,  коли я був головою обласної державної адміністрації, ми відремонтували на Львівщині 1700 кілометрів доріг. І коли я читаю цифри "Великого будівництва" в лапках, то мені з цього стає трошки смішно. А коли чую ціни, які називають для ремонту одного кілометра, то я точно можу сказати, що це не "Велике будівництво", а "велике крадівництво". Бо якби ми тоді ремонтували по таких розцінках, то не було б зроблено і половини цих доріг. А те, що Львів і Луцьк сьогодні зв'язані доброю доргою, то, мені здається, це якраз заслуга того періоду президенства Петра Порошенка, коли після врегулювання проблеми війни 14-15 року, коли ні на що грошей не вистачало, почала розвиватися інфраструктура.

До речі, ми на Львівщині за ці чотири роки створили 242 нові виробництва. Я говорю про ті виробництва, які не удосконанили, а які з'явилися з нуля. Серед них – виробництва, де працює й декілька тисяч людей. Звичайно, лишилося дуже багато запитань і речей, які потрібно було зробити. За той період побудували більше двох десятків шкіл і більше десяти садочків. Це був добрий період розвитку України. Те, що людям хотілося більше, – це нормально. Але якщо люди порівянють, що вони могли купити за свої зарплати тепер і колись, то що? Зараз не має сенсу йти на базар із сотнею гривень. І це – доконаний факт. Ми чомусь всі дивимось на курси валют, а потрібно дивитися на те, що ми можемо купити за сьогоднішню заробітну плату. І тоді ми зрозуміємо, що за ці два роки ми стали набагато біднішими. І ця проблема сьогодні торкається кожного українця.

Також кожного українця сьогодні торкається проблема армії. За цих три місяці на фронті під час нібито фейкового перемир'я загинув 31 воїн. Тема війни і тема українсього війська завдяки цій владі зійшла з перших шпальт. А це загороза і проблема, про яку повинні знати, думати і реагувати. Ми не мали жодного шансу відійти з тих позицій, які кров'ю і життям здобували українські воїни. Не мали жодних підстав забороняти діяльність наших контрснайперських груп, не повинні були забирати з передової безпілотники, які давали інформацію нашим військовим. Це все навіть не помилки, це ті речі, які зробила сьогоднішня влада, і які шкодять суверенітету України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• Чому у деяких людей симптоми коронавірусу тривають декілька місяців
• «Гіпермаркети зароблять мільйони, а маленькі підприємці страждають», – Тарас Шкітер (відео)
• Порошенко представив програму порятунку українців від пандемії коронавірусу