Що думає Бог: релігійні діячі Луцька про секс, проституцію і контрацептиви
Ще якихось 30-40 тому в нашому суспільстві секс до шлюбу вважався досить ганебним явищем. Та що там, в Радянському Союзі сексу «не було» взагалі. Але за останні декілька десятиліть наші цінності й погляди на деякі речі радикально змінилися. В тому числі радикально змінилися погляди на секс. І сьогодні знайти цнотливого юнака чи цнотливу юначку досить таки непроста справа. Послугами «масажних» салонів, стриптиз-клубів й секс-шопів вже давно нікого не здивуєш. З «диковинки», яка заганяє людину, виховану радянською системою, «в краску», секс-індустрія і вільні стосунки давно стали нормою для молодого покоління.
Йдуть провідні світові релігії в ногу з часом і змінюють свої усталені догми й ставлення до таких речей, чи залишаються стояти на своїх цінностях, сформованих тисячоліттями? Як провідні релігійні конфесії, представлені у Луцьку, ставляться до використання контрацепції? Чи є гріхом секс поза шлюбом, якщо між партнерами є любов? Та чи варто в Україні легалізувати проституцію, як це зробили деякі країни Європи? Адже це явище, подобається нам, чи ні, існувало, існує і буде існувати. На ці теми спілкуємося із представниками провідних конфесій у черговій публікації із серії «Що думає Бог».
Контрацептиви: вбивство ненароджених, чи «ліки» від небажаних наслідків сексу
Клірик Волинської єпархії Православної Церкви України, священник Андрій Хромяк розповідає, що близько року тому із благословення Вселенського патріарха Варфоломія розробили соціальну концепцію, яка розглядає різного роду аспекти. Концепцію підготували православні богослови й вона покликана дати відповідь на певні виклики часу, відносно яких раніше не було чіткої позиції.
«В цій концепції йдеться про те, що православна церква не проти використання неабортивних контрацептивів у шлюбі. Тобто, презервативів чи таблеток, які не шкодять вже сформованому плоду, живому організму. Стосовно абортивних контрацептивів, то, звичайно, відношення православної церкви до них є негативним», – пояснює Андрій Хромяк.
Нотаріус управління Луцької Дієцезії Римсько-Католицької Церкви отець Роман зазначає, що використання будь-яких контрацептивів є гріхом.
«Хто використовує контрацептиви? Ті, хто не увійшли в подружжя», – вважає отець Роман.
Голова Волинського ООЦ Євангельських християн-баптистів Ярослав Троць розповідає, що для нього Біблія – це конституція духовного життя. А тому секс – це благословення, яке Бог дав для людей. Адже Бог створив людей і наказав плодитися, розмножуватися і наповнювати землю, – нагадує Ярослав Троць.
«Ми попередньо говорили про злам цінностей. Тож через неправильне мислення, неправильні цінності та неправильну поведінку в 1960-их роках у Сполучених Штатах Америки відбулася сексуальна революція. І з того часу пішов певний крен в стосунках. Вигадали контрацептиви й сексуальні відносини перестали мати наслідком народження дитини», – переконаний Ярослав Троць.
На його думку, раніше, розуміючи наслідки, люди себе регулювали. А коли сталася сексуальна революція – почалася нестриманість, розбещення і позашлюбні відносини.
«Почали легалізовувати все те, що Біблія називає гріхом. Біблія благословляє інтимні стосунки, але в шлюбі, лише між чоловіком і дружиною», – додає Ярослав Троць.
Заступник голови Волинського об'єднання Церкви Християн Віри Євангельської Василь Паламарчук акцентує на тому, що всі абортивні контрацептиви є гріхом, адже це посягання на життя. Особливий гріх, пояснює він, якщо ця ініціатива йде від матері, яка повинна зберегти життя. Це порушення заповіді «Не вбий», – каже Василь Паламарчук. Щодо інших контрацептивів, то, на думку релігійного діяча, має бути якась причина їх використання.
«Якщо ці засоби не загрожують життю і здоров’ю матері й дитини, то їх можна використовувати. А взагалі особисто я вважаю, що нічого такого застосовувати не потрібно, у нас з дружиною, слава Богу, 9 діток і всі здорові», – підкреслює Василь Паламарчук.
Пастор церкви Адвентистів сьомого дня Володимир Мелись також розділяє контрацептиви на абортні й неабортні.
«Якщо йде мова про переривання вагітності, то ми однозначно проти цього. Адже Бог подарував людині такий дар – відтворювати собі подібних. Переривання вагітності – це вбивство», – зауважує Володимир Мелись.
Представник адвентистів додає, що в їхній Церкві є поняття планування сім’ї.
«Слава Богу, що в нашій державі не забороняють народжувати дітей, як в Китаї. Але кожна сім’я повинна розуміти, що народити – це одне, а виховати – це зовсім інше. У Слові Божому написано, що діти – то благословення від Бога. Але якщо ми не можемо дати ради цим дітям, то потрібно думати, чи народжувати цих дітей», – зазначає Володимир Мелись.
Речник Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів Володимир Денщиков відстоює ще більш лояльну позицію щодо контрацептивів.
«Контрацептиви не є гріхом. Подружня пара самостійно приймає рішення щодо появи дітей. За бажанням, для планування сім'ї пара може використовувати різні контрацептиви. Секс, або фізична близькість між чоловіком і дружиною, прекрасний і священний. Він призначений Богом для створення дітей і для виявлення любові в шлюбі», – зауважує речник Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
Членкиня правління юдейської громади у Луцьку Наталія Гавриленко пояснює, що її релігія має різні підходи до контрацептивів, в залежності від ситуації.
За словами представниці юдаїзму, є два різні варіанти: бажання і необхідність. В першому випадку недоцільно використовувати контрацептиви, керуючись лише власним бажанням. Зовсім інший варіант – коли вагітність загрожує життю жінки й лікарі наполягають на використанні контрацептивів.
Тоді, з точки зору юдаїзму, це не є гріхом. А загалом щодо того, чи можна використовувати контрацептиви і які саме – юдеям потрібно радитися з компетентний рабином. Який, вивчивши ситуацію, вирішить, можна в тому чи іншому випадку використовувати контрацептиви, чи ні.
«А далі кожна людина ухвалює рішення сама, в залежності від рівня своєї віри. Але у випадках, якщо вагітність загрожує життю жінки, рабини рекомендують використовувати контрацептиви. Щоправда, має ще значення які саме контрацептиви варто використовувати», – пояснює Наталія Гавриленко.
Представник ісламу Сервер Зейнідінов пояснює, що його віра – це релігія полегшення.Тож іслам не забороняє контрацептиви, за наявності причин які вважаються поважними за ісламом. Такими є фізична слабкість, хвороба. Іслам вчить, що страху щодо «можливості утримувати дітей» не має бути. У Корані сказано: «Не вбивайте своїх дітей, боячись бідності (злиднів)! Ми нагодуємо і вас, і їх» (Коран, 6:151).
«Якщо є загроза життю майбутньої мами, то варто використовувати контрацептиви. Але не ті, що повністю можуть позбавити людину можливості мати дітей. Студенти, які побралися і живуть у шлюбі, але не планують найближчим часом мати дітей, оскільки не зможуть зараз виховувати дитину якісно, теж можуть користуватися контрацептивами, але не тими, які приводять до безпліддя», – розповідає Сервер Зейнідінов.
Представник ісламу уточнює, що абортивними контрацептивами користуватися не можна в жодному разі.
Олена Кузьмич, кандидатка філологічних наук, журналістка, яка сповідує вікканство, відстоює більш лояльну позицію.
«Звісно, що використання контрацептивів – це не гріх. У моїй релігії взагалі немає поняття гріха. Вікканство – це релігія власної відповідальності», – пояснює Олена Кузьмич.
Вікканка нагадує про загальне правило, яким користуються в її релігії: «Роби, що хочеш, якщо це не шкодить іншим». Тож контрацептиви, на її думку, є тим, що пара має право використовувати. Олена Кузьмич нагадує про ще одне правило: «Моє тіло – моє діло».
«Релігія в жодному разі не має бути тим засобом, який буде контролювати те, що відбувається у стосунках між парою. Існують хвороби, які передаються статевим шляхом. Тож контрацептиви – це не лише про те, щоб не завагітніти, а про й про те, щоб не захворіти», – пояснює Олена Кузьмич.
Протилежну позицію відстоює представник поширеної у світі релігії – кришнаїзму, ведичний брахман Ярослав Гнатюк.
«Згідно з ведичною культурою, секс може бути тільки у шлюбі й тільки для зачаття дітей», – категорично зазначає брахман.
Кохатися без шлюбу: солодкий гріх чи дар Божий
Клірик Волинської єпархії Православної Церкви України, священник Андрій Хромяк зазначає, що щоб дати відповідь на це запитання, потрібно розібрати саме поняття «Любов». Адже кожен у нього вкладає свій зміст.
«Якщо дивитись з точки зору православної церкви, то у людей, які лише починають будувати свої стосунки, любові немає. Є закоханість. Тобто, людина відчуває певну ейфорію і радість, коли зустрічається з кимось, спілкується, пізнає людину», – каже священник.
Андрій Хромяк пояснює, що справжня любов приходить тільки у сім’ї й тільки тоді, коли люди працюють один над одним. До шлюбу люди не помічають негативних рис і звичок, які має партнер. А після шлюбу «вилазять» певні сторони. Тому, з позиції ПЦУ, сам собою секс не є поганим явищем.
«Секс – це не просто фізична насолода. Адже коли чоловік і жінка зближуються між собою – це зближення ще й духовне. А коли людина робить це до шлюбу – вона може розпорошити свою любов. Адже у шлюбі буде небезпека – порівнювати свою другу половинку із попередніми партнерами чи партнерками», – пояснює Андрій Хромяк.
Тому православна церква стоїть на тій позиції, щоб зберігати свою чистоту до шлюбу. Адже в такому разі любов може розквітнути й проявити себе значно яскравіше, – додає священник.
Андрій Хромяк зазначає, що є ще таке поняття як цивільний шлюб, коли люди живуть деякий час разом, щоб придивитися один до одного.
«Звісно, в цивільному шлюбі мають місце й інтимні відносини. В такому випадку може настати як фізичне, так і емоційне розчарування. Наприклад, дівчина завагітніє, а хлопець виявиться не готовим стати батьком», – пояснює священник.
Андрій Хромяк зазначає, що коли люди розходяться після такого співжиття – це може закладати й емоційну втрату. Тому, наголошує представник ПЦУ, дівчині варто берегти себе, як то було колись, для свого чоловіка. Так само і хлопець має берегти себе для першої дівчини. Для того, щоб любов, над якою вони працюватимуть у шлюбі, була повню, цілісною і яскравою.
Нотаріус управління Луцької Дієцезії Римсько-Католицької Церкви отець Роман вважає, що секс, якщо є любов – це дуже добре. Але тільки якщо вона справжня.
«Ми знову ж повертаємося до двох заповідей любові. Якщо в мене є справжня любов, то я не шкоджу ближньому. Це означає, що я хочу бути з цією людиною впродовж життя. Є законний шлюб, а є церковний. Також сьогодні є таке явище, як цивільний шлюб», – пояснює священник.
Отець Роман додає, що так звана «любов», яку застосовують для використання іншої особи, для отримання суто фізичного задоволення, це лиш використання. Тому секс поза шлюбом, з позиції римо-католицької конфесії, в будь-якому випадку є гріхом. Адже коли молоді люди до шлюбу вступають у статеві відносини – вони не запитують на це дозволу у церкви.
«Якщо ж ми говоримо про віруючих людей, які хочуть бути разом, стати подружжям і народити у майбутньому дітей, то вони не ступатимуть на дорогу гріха. Вони знають, що є можливість піти праведним шляхом. В духовному контексті, коли я люблю іншу особу, то хочу її обдаровувати, розділяти з нею християнські цінності. В минулій розмові ми спілкувалися про цінність права вибору. Ось коли я люблю – то не позбавляю цього права», – пояснює отець Роман.
Голова Волинського ООЦ Євангельських християн-баптистів Ярослав Троць зауважує, що Бог благословляє статеві стосунки лише у шлюбі. А «любов» до шлюбу – це лише захоплення.
«Сьогодні є тенденції називати статеві стосунки природними потребами людини. Маєш потребу поспати – поспи, маєш потребу поїсти – поїж, маєш потребу у сексі – займися сексом. Але інтимні стосунки – це те, що має відбуватися лише між чоловіком та дружиною. Так говорить Біблія. Я і моя сім’я дотримуємося цих принципів і не відчуваємо себе ущемленими. Я маю сім’ю, кохану дружину і дякую Богу. Для мене не важлива думка суспільства, нав’язана телебаченням, для мене важлива думка Бога», – зазначає Ярослав Троць.
Заступник голови Волинського об'єднання Церкви Християн Віри Євангельської Василь Паламарчук також погоджується з тим, що секс має відбуватися лише у шлюбі.
«У Біблії написано, що любов чиста. А якщо вона чиста – вона оберігає від будь-якого гріха. А така любов може бути тільки у шлюбі. Гріх починається зі сходження з цього шляху, з викривлення цінностей», – вважає Василь Паламарчук.
Пастор церкви Адвентистів сьомого дня Володимир Мелись пояснює, що любов – це теж дар Божий. Однак, на жаль, сьогодні поняття любові стало перевернутим, любов і секс тісно переплелися.
«Любов має певні етапи стосунків. Секс – це теж дар Божий. Коли люди молоді – вони мають ці стосунки. Але, на жаль, сьогодні стосунки між молодими людьми починаються із сексу. Це неправильно. Стосунки мають починатися зі спілкування, коли люди пізнають один одного, вивчають характери. Спочатку вони розмовляють, потім вони тримають один одного за руку, потім обіймаються, потім цілуються, і аж потім займаються сексом. Тому ми вважаємо нормальним, що спочатку люди знайомляться, потім одружуються, і аж потім мають секс», – розповідає, як мають будуватися стосунки з точки зору його віри Володимир Мелись.
Пастор додає, що прийде час у житті кожної людини, коли секс відійде. І якщо до того моменту люди не навчилися жити один з одним у спілкуванні, то буде дуже важко. Володимир Мелись нагадує, що Бог дає секс як інструмент, який допомагає згладжувати вади у спілкуванні. Тому адвентисти вважають, що секс поза шлюбом однозначно є гріхом, адже він не для того призначений.
Погоджується з цієї позицією і речник Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів Володимир Денщиков.
«В Біблії однозначно сказано, що тілесна близькість дозволена лише у шлюбі. Тому, звісно, секс поза шлюбом є гріхом у будь-якому разі», – зазначає Володимир Денщиков.
Членкиня правління юдейської громади у Луцьку Наталія Гавриленко відстоює схожу позицію та пояснює, що інтимні стосунки між подружжям зближують партнерів духовно та фізично, перетворюючи на одне ціле.
«Подружжя стає єдиним організмом і однією душею.Злиття душ – це процес, який вимагає інтенсивної праці пізнання подружжя, спілкування, поваги, допомоги, підтримки, поступок, подяки, прощення, компліментів, похвали, зміни себе заради другого, бажання, щоб іншому було добре тощо», – розтлумачує Наталія Гавриленко.
На думку представниці юдаїзму, для справжньої любові необхідна фізична близькість, яка закріплює всі пройдені духовно етапи, об'єднує чоловіка та дружину радістю, щастям, успіхом та благословенням.
«Коли ж інтимні відносини відірвані від процесу побудови однієї душі, одного тіла, сім'ї, та сприймаються лише як можливість отримати задоволення, вони стають як «крила, відірвані у птаха», які самі нікуди не відлетять», – підсумовує Наталія Гавриленко.
Іслам також вважає гріхом секс поза шлюбом. Позицію цієї світової релігії у Духовному управлінні мусульман Криму в Луцьку пояснює Сервер Зейнідінов.
«Секс поза шлюбом є гріхом. Я процитую не пророка Муххамеда, а пророка Ісуса, щоб бути ближче до християн. В Євангелії від Матвія Ісус каже: «Не чиніть перелюбу. А від себе додам я вам: якщо навіть ти подивишся на чужу жінку, ти вже зробив з нею перелюб у своєму серці». Тобто, це великий гріх. Якщо двоє люблять один одного, то невже вони будуть бажати собі це гріховне?», – підкреслює Сервер Зейнідінов.
Ведичний брахман Ярослав Гнатюк теж згідний з тим, що секс до шлюбу – це гріх у будь-якому разі.
Протилежну точку зору висловлює вікканка Олена Кузьмич.
«Якщо є любов – то чому б ні? Якщо двох, чи навіть, більш як двох людей це влаштовує, то ніяка релігія не має права втручатися у те, що відбувається. Але, на мою думку, люди повинні бути чесними і розповідати своїм партнерам про те, що їх не влаштовує у стосунках для того, щоб не ходити «наліво», – вважає Олена Кузьмич.
На її переконання, християнство нав’язало таку думку, що все, що не відповідає загальноприйнятій нормі – це гріх. І так склалося, додає Олена Кузьмич, що в цих гріхах частіше буде винною жінка, аніж чоловік.
«Жінку засуджують, якщо вона має статеві стосунки до шлюбу, а ось до чоловіка в такому ж випадку ставляться з розумінням і навіть повагою. Тому питання тут навіть не в релігії, а в сприйнятті нашим суспільством таких речей», – звертає увагу Олена Кузьмич.
Секс за гроші: легалізація проституції з точки зору віри
Клірик Волинської єпархії Православної Церкви України, священник Андрій Хромяк зазначає, що, в першу чергу, слід думати не над тим, чи варто легалізовувати проституцію, а над тим, яка причина того, що людина стає на цей шлях. Адже проституція – це вже наслідок позиції людини, яка хоче заробити гроші, продаючи своє тіло.
«Я читав публікацію про жінок, які заробляють таким чином у нас у Луцьку. Згідно зі статистикою, наведеною журналістами, близько 60% жінок роблять це через алкогольну і наркотичну залежність. Через цю згубну пристрасть вони дійшли до такого відчаю. Є частина жінок, які роблять це через те, що не мають іншого способу заробити гроші. Або не хочуть шукати інший спосіб. Для них це найлегший шлях», – розмірковує над причинами проблеми Андрій Хромяк.
Священник додає, що є частина дівчат, зокрема студенток, які таким способом намагаються підзаробити. На думку священника, вони люблять смачно поїсти чи десь відпочити у компанії, або ж відверто прагнуть бути на утриманні у когось.
«Варто пошукати причину, чому людина так робить, і вже відштовхуватися від цього. Адже якщо говорити про соціальний контекст, то для деяких людей ця робота може бути кроком відчаю, як остання можливість прогодувати свою сім’ю. Тому в цьому контексті це питання до держави. Звісно, доля вини у цьому є і церкви. Можливо, ми мало уваги звертаємо на таких жінок, які страждають від певних пристрастей: алкоголізму, наркоманії тощо. Є ж групи анонімних алкоголіків, чому на них не може бути священник, який надавав би духовну допомогу таким людям», – додає священник.
Щодо легалізації проституції, то, пояснює Андрій Хромяк, ПЦУ ніколи не буде підтримувати легалізацію гріха та нагадує як закінчували такі міста, які називалися Содом і Гомора.
«Не важливо, добровільно людина обрала цей шлях, чи під впливом обставин – гріх лишається гріхом. Втім, церква засуджує гріх, але шкодує грішника. Тому коли стається якась проблема – священник повинен зрозуміти, що стало причиною цього. Адже завжди є якесь підґрунтя, якийсь камінь, за який людина зачепилася і впала. Тому важливо людину підтримати і допомогти піднятися», зазначає священник Андрій Хромяк.
Нотаріус управління Луцької Дієцезії Римсько-Католицької Церкви отець Роман нагадує, що римо-католицька конфесія чітко визначила, що секс поза шлюбом є гріхом. Разом з тим, погоджується священник, – проституція в Україні є, і вона поза законом. Чи легалізовувати її – має прийняти рішення держава, вважає отець Роман.
«Церква ж служить для «хворої» людини, людини, яка згрішила, і намагається допомогти їй позбутися цієї «хвороби» – гріха. Якщо до церкви прийде людина, яка таким чином згрішила – церква докладе всіх зусиль, щоб такій людині допомогти», – наголошує представник римо-католицької конфесії.
Голова Волинського ООЦ Євангельських християн-баптистів Ярослав Троць нагадує, що зі Старого Заповіту відомо, що і в той час були блудниці, які куплялися і продавалися.
«Якщо говорити про секс за гроші, то в Біблії є такий текст: «Води великі не зможуть загасити кохання, ріки великі не заллють його. Коли хто навіть давав за кохання маєток свій, то був би погорджений». Тобто, якщо є кохання – воно ніколи не продається. А «любов» – це, швидше, про бажання. Тому, якщо людина має правильну систему мислення – вона розуміє, що це гріх і цього робити не буде», – вважає Ярослав Троць.
Якщо ж цінності і мислення неправильні, пояснює представник християн-баптистів, то людина буде казати: «Я хочу і мене ніщо не спинить».
«По цій причині ми сьогодні маємо багато діток, народжених поза шлюбом, багато венеричних захворювань, насильства та такі ганебні явища як педофілія й інші», – додає Ярослав Троць.
Заступник голови Волинського об'єднання Церкви Християн Віри Євангельської Василь Паламарчук зазначає, що, відповідно до його віри, шлюб – це сенс життя. Відтак секс поза шлюбом є гріхом, а проституція – тим більше. Тож євангелісти ніколи не підтримають легалізацію проституції.
Пастор церкви Адвентистів сьомого дня Володимир Мелись також виступає категорично проти легалізації проституції.
«Ми категорично проти цього. Адже це секс навіть без любові. Таким чином ми опускаємося до тваринного рівня. Лише тварини на рівні інстинктів займаються сексом», – наголошує представник адвентистів.
Аналогічну позицію переказує речник Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів Володимир Денщиков, який зазначає, що його конфесія також виступає категорично проти такого гріха, як секс поза шлюбом та ще й за гроші.
У Духовному управлінні мусульман Криму в Луцьку Сервер Зейнідінов закликає жити відповідно до «інструкції», яку дав Бог.
«Люди завжди вигадують свої норми існування в суспільстві, але ніяк не Божі. Бог створив людину і дав їй книгу, інструкцію. Ви ж коли купуєте новий пристрій – не користуєтесь ним, поки не вивчите інструкцію. Тому якщо є Книга, є Закон, то треба жити по-закону. Хоча б спробувати, в кінці-кінців!», – зазначає Сервер Зейнідінов.
Вікканка Олена Кузьмич погоджується, що проблема проституції дуже складна, однак, її потрібно розглядати крізь призму особистої відповідальності.
«Часто кажуть, що жінки самі вибрали цю професію, але не буває так, щоб просто так жінка вирішила стати повією. Зазвичай до цього її підштовхують надзвичайно складні життєві обставини або ж обставини, у яких вона виросла. Можливо, це приклад матері, і вона не бачила іншого життя», – розмірковує Олена Кузьмич.
Разом з тим представниця вікканства виступає за легалізацію проституції і за створення профспілок для повій. Дуже багато країн шукають вихід з цієї ситуації, в деяких, наприклад, карають чоловіків, які приходять до цих жінок, – розповідає Олена Кузьмич.
«Суспільство має знайти комплексне вирішення цього питання. Адже легалізація проституції не вирішить проблеми, які лежать навколо цієї теми. Адже це і хвороби, які передаються статевим шляхом, і насилля над жінками, які потрапляють в ці тенета. Тому потрібно вивчити досвід інших країн і знайти свій шлях», – зазначає Олена Кузьмич.
Схожа позиція у представника кришнаїзму, брахмана Ярослав Гнатюка.
«В окремих випадках легалізація проституції може бути виправданою, як би парадоксально це не звучало. Наприклад, для того, щоб чоловіки не спокушали одружених жінок. Повії мають своє місце у соціумі, але інститут сім’ї важливіший. Важливо, щоб це не відбувалося відкрито, як це є зараз», – зазначає брахман.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Що думає Бог: релігійні діячі Луцька про вибір, свободу і життя
- Що думає Бог: релігійні діячі Луцька про злам цінностей ХХІ століття
- Що думає Бог: релігійні діячі Луцька розповіли про справедливість
