Гостинний двір Прайзлерів: чому луцькі урбаністи конфліктують з міською радою (фото, відео)

Просторий дворик на Кафедральній, 4 у Луцьку ще минулого січня стояв занедбаним. Кілька років тому у цій будівлі працювало бюро судмедекспертизи, а зарослий недоглянутий двір використовувався хіба як стоянка для транспорту. Кількасот років тому тут стояли храм та обитель римо-католицьких монахів братів-боніфратрів, на території якої опікувалися важкохворими людьми. А після Першої Світової будинок і двір використовували волинські чехи Прайзлери. Тут розміщувався готель з рестораном, казино, кімнати відпочинку, функціонував сільськогосподарський магазин та чеський клуб. 

 

Про історію з Прайзлерами і згадали 2022-го молоді луцькі урбаністи – члени громадської організації «Семиярусна гора». Хлопці і дівчата знайшли ресурси, аби облаштувати у занедбаному дворику в Старому місті публічний простір. «Гостинний двір Прайзлерів» улітку і восени працював як майданчик для молоді – тут тривали дискусії, відбувалися освітні заходи, тут почали гуртуватися люди. ГО «Семиярусна гора» прибрала територію, поставила сучасні вуличні меблі та почала обговорення долі цього простору. 

Коли стало холодно – заходи на трохи припинилися. А 23 грудня згідно з розпорядженням Луцькради у двір заїхала важка техніка і почала підготовчі роботи. Робітники знесли стіну на в'їзді, і готуються знести старий гараж. Як пояснюють у міській раді, це початок підготовки до процедури державно-приватного партнерства, за умовами якої на цю територію повинен «зайти» інвестор, який збереже і реставрує пам'ятку, відкривши тут власний бізнес. 

Активісти із «Семиярусної гори» забили на сполох. Вони хочуть залишити дворик публічним простором, провести архітектурний конкурс і визначити, яке майбутнє буде у пам'ятки. Натомість міська рада каже, що єдиним раціональним шляхом порятунку будівлі стане пошук інвестора, а жоден інвестор не захоче там працювати, якщо у дворі залишиться публічний простір та громадська організація. 

Це протистояння вийшло на інший рівень, коли наприкінці січня у місті відбулися громадські слухання. На жаль, тоді діалог влади і молоді перервала повітряна тривога. Журналісти сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» розбиралися у ситуації. 

 

ЧОГО ХОЧЕ «СЕМИЯРУСНА ГОРА»

Для «Семиярусної гори» історія з Гостинним двором Прайзлерів почалася у квітні 2021 року, коли на запрошення Центру національно-патріотичного виховання вони разом з архітекторами проводили тут гутірки. Це були зустрічі з урбаністики, на яких обговорювали міські проблеми та шляхи їх вирішення. Однією з тем для обговорення стала доля цього невеликого дворика. Територія була занедбаною, ворота не відчинялися, тут переважно жили коти і було дуже багато зелені, пригадують активісти. 

«Ми почали говорити предметніше про цей простір у січні 2022 року, оскільки тоді вийшли на яв перші документи міської ради про державно-приватне партнерство, і ми сказали, що дуже занепокоєні. Там у концептуальній записці було написано, що потрібно утеплити фасади і замінити дерев'яні вікна на пластикові. Ми виступили проти цього, але тоді почалося вторгнення, і ми зупинилися. 14 травня ми провели тут перший кінопоказ і зібрали людей, яким було не байдуже, яким було цікаво робити тут культурно-освітні події. І врешті ми тоді організували партнерство з ГО «Будуємо Україну разом» і провели табір. Це була лабораторія, під час якої ми експериментували, ми думали, як це краще зробити, як організувати тут доріжки, меблі, клумби», – розповідає голова громадської організації «Семиярусна гора» Любомир Дмитришин.

 

Він каже, людям подобається там, де є люди. Тому «Семиярусна гора» дивиться на цей простір з точки зору теорії урбаністики. 

«Данський урбаніст Єн Ґейл говорить: спочатку люди, тоді простори, а тоді будівлі. Ми у місті збираємося, як люди, комунікуємо, розуміємо, що у нас є якісь потреби, і тоді ми створюємо простір для цих потреб. Ось, наприклад, цей публічний простір, який ми створили. І це потім стимулює реставрацію будівлі. А не навпаки, як це бачить міська рада. Якщо іти за підходом міської ради – це не буде економічно привабливий проект. Він буде нерентабельний навіть. Ми, по суті, вже цим самим простором звернули велику увагу людей на це місце. Тим, що ми тут створили, і що тут є якісь можливості для активностей», – каже Любомир.

Простір активно працював протягом 2022 року. Тут провели табір відомого проекту «Будуємо Україну разом», під час якого волонтери розчистили та облаштували територію. Тут встановили сучасні лавочки, місце для виступів. Громадська організація зібрала гроші на «Спільнокошті» і закупила обладнання для проведення освітніх заходів: аудіотехніку, подовжувачі тощо. Купили також смітники, і збиралися їх тут встановити. 

 

 

У грудні 2022 року Луцька міська рада без обговорення з активістами і без попередження почала реалізовувати на цій території свій план. А активісти хочуть комунікації і публічного обговорення цієї теми. 

«Ми розділяємо простір і саму будівлю. Але хотіли би, щоб навіть після реставрації будівлі збереглася функція цього простору. Це не означає, що все має бути збережено в такому вигляді, як воно є зараз. Простір може бути оновлений, повністю перероблений, покращений в залежності від концепції того, хто виграє. Але ми хотіли би, щоб тут могли вільно збиратися люди, організовувати культурні події тощо», – каже

 

Він вважає, що коли перемовини відбуваються непублічно, за роботу нема відповідальності, бо спільнота не має можливості контролювати. Тому члени ГО «Семиярусна гора» хочуть бути причетними і здійснювати громадську участь та контроль у справі «Гостинного двору Прайзлерів». 

ЩО ПЛАНУЄ МІСЬКА РАДА

Очільник департаменту економічної політики Луцькради Борис Смаль запевняє, що «Семиярусна гора» зможе здійснювати громадський контроль у випадку реалізації задуму з державно-приватним партнерством. За його словами, міські плани на цю територію були оголошені ще у 2018 році, після того, як будівля на Кафедральній, 4 перейшла на баланс міста. 

«Ми подивилися, що ж там робиться, і отримали експертну оцінку, що вона може скоро рухнути, що вона в аварійному стані. Ми зрозуміли, що треба щось із нею робити бігом. Найдешевший спосіб для бюджету і найнадійніший з точки зору збереження цієї будівлі - державно-приватне партнерство. У 2018 році ми цю процедуру вже розпочали», – каже Борис Смаль. 

 

Він переконує, що «Семиярусна гора» знала про ці плани міської ради, і що місто дозволило облаштувати простір тільки на період до кінця року. Далі будівлю почали готувати для конкурсу інвестиційних проектів. 

«Ми домовлялися, що вони там до кінця року. З цього і почалися дві різні точки зору. Хоча насправді ситуація дуже проста. Громадська організація хоче залишитися там, а ми не можемо їх там залишити, бо якщо ми будемо показувати цей об'єкт потенційному інвестору, а там чиєсь майно, інвестор скаже розібратися спершу з тим майном, а тоді його кликати», – пояснює Борис Смаль.

Поспіх, за словами чиновника, зумовлений тим, що будівля аварійна і потребує термінового втручання. Місто розглядало різні варіанти. Це і реставрація за кошти місцевого бюджету. Але за грубими підрахунками департаменту, такі роботи обійдуться місту у сотню мільйонів гривень. Будівлю можна було би продати, але її реальна вартість невелика, зважаючи на стан. Можна було би здати в оренду на багато років, але дохід від оренди не покриє витрат міста на збереження будівлі. 

«Останній спосіб, який нам найбільше подобається – це державно-приватне партнерство. Весь світ так працює. Що це означає? Прийде приватний інвестор, який переміг на конкурсі. Ми йому скажемо, що там має бути. Це історична будівля, і там не так просто щось змінити з погляду діючого законодавства. Ми зобов'язані сказати, що інвестор мусить усе реставрувати. Для нас це найбільш дешевий і найбільш надійний спосіб. Бо по-перше міська громада і міська влада диктує умови, що там має бути. І друге - воно залишається у нашій власності», – каже Борис Смаль. 

 

Умови поки не оголошені, і на їх напрацювання у профільних підрозділів міської ради та заповідника «Старе місто» піде два-три місяці. Після того громада матиме змогу обговорити ці умови і внести свої пропозиції. Тут, запевняє Борис Смаль, і буде місце для громадської участі. 

У концептуальній записці здійснення державно-приватного партнерства щодо реставрації з пристосуванням та управління нежитловим приміщенням, яке розташоване в місті Луцьку на вулиці Кафедральній, 4, визначили перелік термінових робіт, які потрібно виконати, аби зберегти пам'ятку:

• ремонт вимощення та прилеглої території із ефективним відведенням атмосферних опадів від будівлі;
• ремонт пошкодженої цегляної кладки стін в цокольній частині будівлі;
• дослідження розвитку тріщин, довжиною до 2 метрів із шириною розкриття до 5 мм. За потреби, влаштувати підсилення конструкцій, відповідно до виготовленої проєктно-кошторисної документації;
• відновлення вертикальної та горизонтальної гідроізоляції  зовнішніх стін;
• оброблення антигрибковими засобами та відновлення пошкодженого внутрішнього оздоблення приміщень;
• ремонт підлоги в приміщеннях, де вона просідає і руйнується;
• очищення від іржі несучих металевих елементів залізобетонного монолітного перекриття підвалу, та відновити захисний шар бетону;
• ремонт цегляного склепіння дворівневого підвалу;
• демонтаж аварійних балконів, які не експлуатуються у правому крилі будівлі;
• очищення від іржі несучих металевих елементів залізобетонних балконів у внутрішньому дворі та відновити захисний шар бетону;
• очищення від іржі та антикорозійний захист металевих перемичок над проїздом;
• зливи по низу вікон в місці їх відсутності;
• додаткове підсилення існуючих стін, перекриття, перемичок та інших конструкцій, що деформуються, з укріпленням елементів існуючого підсилення;
• ремонт цегляної кладки карниза, оголовків димових та вентиляційних каналів;
• утеплення конструкцій (стін, фундаментів та перекриття);
• заміна дерев’яних вікон та зовнішніх дерев’яних дверей на енергозберігаючі;
• ремонт із заміною зруйнованих та пошкоджених елементів дерев’яного перекриття горища;
• ремонт із заміною зруйнованих та пошкоджених елементів кроквяної системи даху, слухових вікон, із подальшим виконанням їх вогнезахисту;
• заміна існуючого перекриття даху із додатковим влаштуванням гідроізоляційної плівки, снігозатримувачів, огородження та блискавкозахисту.

 

Тільки проект реставрації, за попередніми підрахунками, вартуватиме близько 480 тисяч гривень. Орієнтовна вартість ремонтно-реставраційних робіт без археологічних досліджень та вартості технологічного обладнання – 8 млн гривень.

«Молоді люди пропонують провести архітектурний конкурс. Але що таке архітектурний конкурс? Це коли архітектори малюють, як воно має виглядати. Але це пам'ятка, там немає варіантів. Вона має виглядати так, як була.А при державно-приватному партнерстві це конкурс інвестиційний, конкурс грошей. Хто вкладе більше, і зробить усе згідно наших умов – той і виграв», – підсумовує Борис Смаль.

ПУБЛІЧНА ДИСКУСІЯ ТРИВАЄ

Аби винести проблему на обговорення, «Семиярусна гора» зібрала підписи за громадські слухання. Любомир Дмитришин каже, місто не зарахувало частину цих підписів, але натомість міська рада сама стала ініціатором таких слухань. 27 січня у Палаці культури зібралися майже п'ять сотень лучан. Хлопець каже, людей від «Семиярусної гори» прийшло близько 60, а від міської ради – більше чотирьох сотень.

Дискусія була не дуже конструктивною, і зрештою її перервала повітряна тривога. 

У розмові з журналістами «Конкурента» очільник міського департаменту молоді і спорту Володимир Захожий пояснив, що місто отримало від правоохоронців зауваження через кількість людей, яка прийшла на слухання. Наразі у Луцькраді розглядають нові дату і місце проведення слухань, на яких вирішиться доля «Гостинного двору Прайзлерів», а великою мірою і доля громадської організації «Семиярусна гора». Уже зараз місто розірвало меморандум про співпрацю із молодими активістами, які вирішили відстоювати свій простір. 

Поки Луцьк готується до нових слухань, вже зараз можна стверджувати одне: обговорення привернуло увагу до Гостинного двору Прайзлерів, і пам'ятка архітектури, про яку ще рік тому знало невелике коло людей, сьогодні на слуху у всього міста. Важливо і далі бути пильними і стежити за цією історією, щоб затишний двір та старовинний будинок не зникли з карти старого Луцька. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• У Луцьку вирішуватиметься доля Гостинного двору Прайзлерів
• Дерусифікація вулиць та передача генераторів: найголовніше з першої в 2023 році сесії Луцькради (відео)
• У Луцьку перейменували понад 20 вулиць: які в них тепер назви