Що може дати монетизація субсидій волинянам?

Монетизацію субсидій не раз планували запровадити, але зрушення у цьому питанні відбулись лише у квітні 2017 року.

Цієї весни Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про монетизацію субсидій, тобто повернення субсидіантам зекономлених коштів за оплату газу та електроенергії.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявляв, що 1,5 млн родин, які використовували газ та електроенергію для опалення своїх помешкань і забезпечили економію у цьому опалювальному сезоні, отримають компенсацію у розмірі до 700 грн. Про це він говорив у відеозверненні до громадян, опублікованому на його сторінці у Facebook.

Люди, які були енергоощадними, можуть звернутися з листом до управління соціального захисту й повідомили про економію. Далі має бути зроблений перерахунок коштів на картку. Це потрібно зробити від 1 липня до 1 вересня.

Cубсидії – це величезне навантаження на державний бюджет. Ще одна проблема – субсидії отримують не завжди ті, хто потребує, а й ті, хто хоче. Трапляються випадки, коли субсидії можуть отримати ті, хто має зарплату в "конвертах" і може оплачувати комунальні послуги самостійно.

За даними аналітиків ГО "Український центр європейської політики", важливим кроком має стати створення єдиної бази субсидіантів. Це відображатиме фактичне споживання отримувачем субсидій кожного виду житлово-комунальних послуг. Реєстр має бути єдиним, об'єднаним і публічним, щоб кожен громадянин міг перевірити, чи його податки йдуть на підтримку людини, яка справді цього потребує, чи того, хто вирішив "зекономити".

Деякі експерти вважають, що варто запровадити фізичну верифікацію матеріального достатку субсидіанта. Якщо ж субсидіант не захоче проінформувати про своє майно та платоспроможність, тоді не матиме права на отримання коштів від держави.

Голова і співзасновник Центру UA, екс-віце-прем'єр-міністр із питань європейської інтеграції Олег Рибачук у коментарі зазначив, що монетизація субсидій – це соціальна справедливість та єдиний шлях у Європу.

"У всі часи, коли я був в уряді, говорили, що у нас немає адресної допомоги, бо немає електронної бази даних. Насправді це легко зробити. Також в нас немає електронного реєстру виборців. Це спротив старої системи. Відповідно, на виборах голосують "мертві душі", навіть зараз. Відсутність цієї бази даних дозволяє всілякі зловживання. Монетизація субсидій цікава тим, що якщо люди отримують гроші, вони можуть раціональніше витрачати кошти. Це єдина система, яка дозволяє ефективно допомагати тим, кому це справді необхідно. І тут видно, хто має право на ці субсидії", – зазначив Олег Рибачук.

Окрім того, монетизація субсидій сприятиме не лише економії. Люди зможуть спрямовувати отримані кошти на енергоощадні заходи в будинку або ж інші потреби.

Електронна система оплати за спожиту енергію успішно працює у Відні (Австрія). Якщо людина впродовж року економно використовувала, наприклад, електроенергію, то наступного року може набагато менше платити. В австрійців є свій акаунт на сайті Wien Energie, де можна перевірити, скільки грошей зняли з рахунку. У певний період все рахують і призначають на наступний рік оплату щомісяця, яка автоматично знімається з банківського рахунку. Після перерахунку сума для тих, хто не економи, може збільшитись, а для тих, хто економив, – зменшитись.

Теперішні реалії із субсидіями у Луцьку

У Луцьку в порівнянні з минулими роками значно зросла кількість субсидіантів.

На інформаційний запит у Луцькій міській раді повідомили, що житлові субсидії у місті Луцьку отримали у 2014 році – 8 439 домогосподарств, у 2015 році – 34 728 домогосподарств, у 2016 році – 45 749 домогосподарств.

Заступниця директора департаменту соціальної політики Луцької міської ради Тетяна Корецька зазначила, що для того щоб отримати житлову субсидію, необхідно подати заяву і декларацію про доходи і витрати осіб, які звертаються. Ці документи можна здати у громадській приймальні департаменту, що розташований на проспекті Волі, 4а, а також на філії № 1 (пр-т Соборності, 18) або на філії № 2 (вул. Бенделіані,7). Ще документи можна подати і в Центрі надання адміністративних послуг у місті Луцьку (вул. Лесі Українки, 35). Також заяву і декларацію можна надіслати поштою на адресу департаменту. Ще один варіант – відправити заяву та декларацію через інтернет-мережу, зайшовши на сайт subsidi.mlsp.gov.ua.

Зі слів Тетяни Корецької, субсидії надаються з місяця звернення і до кінця опалювального періоду.

Вона розповіла, що документи може подати будь-яка особа, яка зареєстрована в житловому приміщенні. Житлова субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за комунальні послуги у межах соціальних норм житла і нормативів користування житлово-комунальними послугами і визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу. Якщо нарахування за житлово-комунальні послуги в межах соціальних норм менші, ніж обов'язковий платіж, то субсидія не вийде за розрахунком.

Тетяна Корецька зазначила, що обов'язковий відсоток платежу розраховується для кожного домогосподарства індивідуально. А саме: середньомісячний дохід сім'ї ділять на кількість осіб, які входять до домогосподарства, далі ділять на прожитковий мінімум і на коефіціент 2, після чого множать на базовий коефіціент 15.

Громадянам, яким призначено субсидію, необхідно щомісячно сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням призначеної субсидії.

"Якщо після подання документів відбулися зміни в складі сім'ї, джерел доходу, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, придбання майна, товарів, що перевищує 50 тисяч гривень, то громадяни мають про це повідомити в місячний термін департамент соціальної політики", – зазначила вона.

Волинянин Олександр Дей зазначив, що отримані гроші з монетизації субсидій витрачав би на енергоефективні заходи в будинку.

На його думку, краще зробити монетизацію не лише субсидій, а й пільг. Бо субсидії вже й так більш-менш адресні. Прив'язані до споживання енергоносіїв, які вимірюються. І до адреси, само собою.

"Було б добре не давати кошти "в кишеню", а на визначені цілі. Наприклад, на енергозберігаючі заходи. Бо людей в нас ще треба просвітлювати й просвітлювати. А це б допомогло в цьому", – зауважив Олександр Дей.

Проблема із боргуванням коштів

Директорка ДКП "Луцьктепло" Валентина Малютіна зазначила, що взаємозаліки щодо субсидій та пільг зараз не відбуваються.

Із її слів, за надані послуги в цьому році держава ще не повернула ДКП "Луцьктепло" жодної копійки. У цифрах – це 123 мільйони гривень (за січень-березень). Із квітнем ця сума зросте майже до 129 мільйонів, проте протоколи за 4 місяць ще не підписані. Така затримка із субсидіями лише цього року. У попередні держава максимум боргувала місяць-два. Від цього є ряд негативних наслідків:

1. Ріст заборгованості за природний газ, розподіл та транспортування газу, електроенергію.
2. Нарахування штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки.
3. Ризик неотримання номінацій на споживання природного газу через низький рівень розрахунків.
4. Недоотримання належної частки в структурі тарифу, що призводить до критичної відсутності обігових коштів (заробітної плати, єдиного соціального внеску, ПДВ та ін.) та зриву підготовки до наступного опалювального сезону.
5. Неможливість повного виконання заходів Інвестиційної програми підприємства через недостатні відрахування коштів (на спецрахунок надходить лише частина грошей, без пільг та субсидій, які займають майже 50% у платежі за послуги теплопостачання), що значно менше від передбаченої у структурі тарифу.

"Зрозуміло, що така ситуація і така модель співпраці між споживачами-підприємством і державою не задовольняє підприємство", – зазначила директорка ДКП "Луцьктепло" Валентина Малютіна.

Монетизація субсидій – це не лише вимога часу, а й можливість економії для громадян, які дійсно цього потребують.

В Україні зараз відбувається ряд реформ, а на їхню реалізацію потрібен не лише час, гроші та раціональне використання ресурсів.