Поділитись:

#Сім_сорок. Батьківські вайбер-групи: поміч чи привід для скандалу

Четвер, 15 листопада 2018, 07:40

Не так давно дізналася, що мої друзі-батьки усі мають на телефонах вайбер-групи, де переписуються з батьками однокласників чи одногрупників своїх дітей. А деякі мають декілька таких груп: до одної включений викладач, а до іншої – ні.

За день у таких групах може бути до сотні повідомлень, коли мова стосується якихось свят, закупівель чи інших рішень батьківських комітетів.

З однієї сторони – це неймовірний засіб комунікації. У часи моїх шкільних років ці питання вирішувалися раз у квартал при особистих зустрічах на батьківських зборах, або ж через записи в щоденник.

Та попри таку, на перший погляд, корисну та сучасну річ – друзі-батьки щиро ненавидять ці переписки.

«Я намагаюся навіть не лізти в ці перепалки!»

«Я їх знаю лише заочно, але вони мене вибісили!»

«Ну якщо комусь не проблема скидатися щомісяця на тюль, диван, подарунок вчителю, то мені – ні! За що ці люди стояли на Майдані?»

«Оце була Покрова, то кожна свою листівку скидала в групу. Скажи, людям зайнятися немає чим?»

І я задумуюся: чи не кращим таки засобом комунікації були батьківські збори, де кожен один одному міг усе сказати в лице, а не за допомогою смайлика? Та й навіщо провокувати конфлікти?

Мої сторонні лайфхаки, які зарити меч війни:

  1. Користуйтеся месенджерами, де є можливість зробити канал, а не чат. І нехай адміністратором в цьому месенджері була класний керівник. Він публікуватиме справді важливі повідомлення, а коментувати їх не буде можливості.
  2. Зустрічайтеся, а не переписуйтеся.
  3. Якщо вже хочете чату, то нехай він буде під’єднаний до смартфону батька, а не мами. Як-не-як, а чоловіки менш емоційні та зазвичай лаконічніші у висловлюваннях.
  4. Поважайте одне одного і справді думайте про дітей)
Надрукувати
мітки:
коментарів
20 лютого 2019
19 лютого 2019
15 лютого 2019
14 лютого 2019
13 лютого 2019
11 лютого 2019
09 лютого 2019
07 лютого 2019
06 лютого 2019
05 лютого 2019
04 лютого 2019
20:00
29 січня 2019