Поділитись:

По той бік "Теревенів про Луцьк": все, що ви не знали про адміністратора групи

Понеділок, 11 лютого 2019, 20:00

Лучани вже звикли зливати свої біди, негаразди і радощі в «Теревені про Луцьк». Чи то ми купили в магазині зіпсований товар, чи то нам не сподобалося ставлення працівників якогось турагентства. Чи ми, приміром, шукаємо якогось спеціаліста. Або взагалі, якщо нам щось потрібно підСказати.

Та ми ніколи не задумувалися над тим, що оту усю нашу писанину розгрібають люди по той бік групи. Це – адміністратор і засновниця Анна Єкименко-Поліщук з чоловіком Віталієм.

У "Теревенях" – до тисячі постів щодня

Група існує з 2009 року. Її засновником також була Олена Кузьмич. Проте зараз  нею керує Аня з чоловіком.

«Це був випадковий проект. Назву придумали для групи таку, бо це дуже абстрактно і ні до чого не зобов’язує», – розповідає Аня.

Як зізнається, насправді група займає багато часу. Буває до тисячі постів на день. Тому просто неможливо всі переглянути.

«Часто я гортаю стрічку і бачу коментар:  «Ууу, адміністратор, чого не видаляєте пост?» То хочу усім сказати, що у групі є кнопочка – «Поскаржитися». Тоді мені одразу приходить сповіщення. Якщо там, наприклад, триповерхові мати чи політична тема, я обов’язково видалю», – каже співрозмовниця.

Аня на виборчий період розглядає можливість закрити групу і поставити на премодерацію. Тобто кожен пост буде одобрювати особисто. Каже, що постити новини і писати про політику в групі категорично заборонено. Була б дуже вдячна, якби  люди скаржилися адміну на політичні пости. Вона «чистить» і просто великі дискусії через те, що люди переходять на особисті образи.  Для цього є  інші групи, каже, нехай там і сваряться.

Є люди, які навіть знайомилися в коментарях «Теревенів», потім йшли на каву. І скидали під постом фото.

Люди дуже часто скаржаться, але рідко дякують

Аня каже, що дуже багато їй пишуть в особисті повідомлення. Найчастіше це власники якихось бізнесів, у яких проблеми з клієнтами. Вони просять видалити той чи інший пост. Вона одразу питає, чи була така ситуація. Якщо так, то радить вирішувати питання з клієнтом.

«Зазвичай людина, яка пише в інтернет, а не в книгу скарг, не дуже хоче вирішити своє питання конструктивно. Є пост про куплений зіпсований продукт. Є відповідь магазину: ми повернемо вам гроші. Але люди відповідають в коментарях, що вони не хочуть приходити. Тобто де тут логіка? Ліпше не забирати гроші, а в «Теревенях» про це написати про це?»  – розмірковує Аня.

Зазвичай, каже, люди пишуть правду. Тобто, якщо компанія надала неякісну послугу, то має у будь-якому випадку з’ясувати це з клієнтом. Зараз дуже добре різні заклади почали комунікувати з клієнтами. І якщо навіть сторонні люди бачать, що в цю гілку конфліктної розмови прийшла людина, яка пише від імені компанії, то люди цінуватимуть цю компанію. Компанія зробила щось не так – визнала і вибачилася.

Проституція і зйомки в порнофільмі – таки одне і те ж?

«Недавно в групі люди розбирали, чи проституція і зйомки в порнофільмі – це одне і те ж. За дві години було більше, ніж 900 коментарів. Мені кинули посилання на цей пост – дивися, мовляв, що у тебе в групі робиться. Але якщо людям весело про це спілкуватися, то спілкуйтеся, люди, на здоров’я. Аби ніхто нікого не ображав», – посміхається Аня.

Гірше, каже, коли молоді мами пишуть: «У моєї дитини температура сорок, що ви робите?» Таких постів Аня не розуміє. Якщо, наприклад, жінка при надії шукає лікаря, до якого стати на консультацію, – то це вже інше. То в «Теревенях», каже, «живі» рекомендації. Зазвичай, в такому випадку люди не пишуть негативу, а діляться досвідом.

«Якщо люди уміють користуватися пошуком, то «Теревені» – це взагалі клад інформації»,  – розповідає Аня.

Успіх «Теревенів», на її думку, у тому, що людям там нічого не забороняють. Мало обмежень і багато можливостей.

Аню смішать пости, щось на зразок «Десь був пост, що продавали яблука, хто його бачив?" А можна просто написати в пошуку, наприклад, «яблука продаємо» і він знайдеться автоматично.  Часто Аня сама користується цим пошуком. Інколи коментує пости, якщо люди шукають пораду і вона має інформацію, яку вважає об’єктивною. А у всі інші розмови адміністратор не вмішується. І взагалі вважає, що щасливі ті люди, які мають стільки часу, щоб з'ясовувати, приміром, чи порноакторка і повія  – це одне і те ж.

«Теревені»  – це крута платформа для спілкування і ведення маленького бізнесу, як би там не було. Було оголошення, що фермер у якомусь селі продає картоплю. І ту картоплю всю купили в нього через групу. І мене це дуже тішить»,  – з посмішкою ділиться враженнями Анна.

Аня ніколи не хотіла мати з цього заробітку, хоча, розуміє, що це хороший інструмент. В групі є тільки функція закріпленого допису, якою займається «Луцькреклама». Але в «Теревенях» є три завжди вільні пости на благодійсність, культурні заходи.

«Оці пости, які дратують наших хлопців,  – про війки, нігті і так далі,  – за такі публікації у інших групах беруть кошти. Але ми цього не робимо. Хоча це реклама»,  – каже Аня.

Звичайно, робляться зауваження, коли за день одна й та сама людина може постити 18 оголошень. Це уже спам.

Як журналісти роблять новини з "Теревень"

«Так, я блокую в групі деяких журналістів за їхні публікації. Вони мені потім пишуть. Ну як це так: взяти з «Теревень» новину, написати її по-своєму і знову закинути її в «Теревені»?» – дивується Аня.

Каже, для журналістів можна не більше трьох публікацій в день. Але якщо відбулася якась цікава подія. Погано, коли пишуть про ДТП, політику, Децла чи екстрасенсів, наприклад.

Книжками живу, але на цьому не заробляю

Відомий письменник та публіцист Артем Чапай

Аня Єкименко-Поліщук – волонтер благодійного фонду «СТОПРАК», куратор благодійного проекту «Тепла іграшка надії». Вона піарниця і буктьюберка. Її відеоблоги про книжки дивляться біля двох тисяч підписників на Ютубі й в Інстаграмі.

«Блоги – це моя велика віддушина. Кажуть, що блогери заробляють великі гроші. Я сміюся, бо якщо наші книжкові блогери  будуть заробляти гроші, значить, у нас в культурі усе буде просто прекрасно»,  – зізнається.

Аня стежить за новинками у видавництві, спілкується з українськими письменниками.

Відома письменниця Дара Корній

«Я вважаю, що видавничий ринок в Україні почав розвиватися з подіями на Сході. Бо блокада російських товарів поширюється і на книги», – ділиться думками Аня. І тоді видавництва звернули увагу на блогерів.

Каже, що блогери не беруть книги на позитивний огляд. Не працюють з видавництвами під якимись чіткими умовами і графіками. А відгук про книгу – це завжди суб’єктивна думка.  Розповідає, що взяла книгу на огляд і вона не сподобалася, тому Аня її навіть не дочитала. Бо інколи все ж не дочитує книги і не бачить  в цьому нічого поганого. Вважає, що життя занадто коротке, щоб читати нецікаві книги. 

Фредрік Бегбедер - культовий французький автор

Як знімається блог

Спочатку Аня читає книжку, а потім її переживає. Бувають емоційно складні за змістом книжки. На них також вона не знімає блоги. І, зазвичай, це книги про війну.

«Мені було важко говорити про боснійські конфлікти 92-95 років, бо сюжет реально схожий на ті події, які ми зараз переживаємо на Сході. І було таке враження, що ти читаєш про Україну. І то настільки боляче і образливо, що все повторилося. Тобто це все ми бачили на Балканських країнах, потім ми дозволили це все зробити в Україні. Мені здається, що на якихось помилках історії варто було б вчитися», – каже Аня.

Коли знімає відео, то, каже, тут все залежить від настрою. Якщо за три дублі не знялося відео, треба чекати завтра, бо то просто не той день. На десять хвилин відео потрібно десь до півтори години монтажу.

Перше відео Аня зняла на книгу Регіни Брет «Бог ніколи не моргає».  Книжка дуже сподобалася. Вона поїхала на «свободную школу маркетинга» і приїхала вже звідти з чіткими ідеями. Однією з них був блог. Так і з’явився її канал.

«Краще наробити купу помилок, але сісти і зроби це. Я знімаю на фоні полиць, бо люди люблять роздивлятися. Потім глядачі змушують прибирати тебе на твоїх полицях.  Або футболка негарна. Або червона помада відволікає», – розповідіє Аня.

Оскільки блогеру потрібно дотримуватися періодичності, вона намагається знімати тричі на тиждень.

«Один раз в тиждень потрібно знімати, але щоякогось дня у тиждень», – каже Аня.

За рік людина може прочитати 52 книги

Є такі книжки, які Аня прочитує за вечір. Середньостатистична людина, вважає, в силах прочитати одну книжку в тиждень. А це – 52 за рік. За минули рік Аня прочитала 96 книг.

«Я іноді читаю більше, бо не можу себе зупинити. На вулиці може бути третя ночі, а іноді світає, а мені потрібно знати, чим закінчиться ця історія», – розповідає.

Аня читає тільки українською. Каже, коли читаєш багато, то важко виділити, що подобається найбільше. Як приклад, називає Екзюпері «Маленький принц». Аня впевненна, якщо цю книгу прочитати в старшому віці заново, то в якийсь період життя можна відкрити для себе щось нове. Бо книгу написано класно.

Є також книга, яку вона радить прочитати всім перед тим, як брати шлюб. Це Селеста Інг«Несказане». Там йдеться про шлюб і сім’ю, де авторка подає почуття кожного члена родини, але ніхто ніколи з них не сказав це вголос. У цьому і є трагедія їхнього шлюбу.

«Ми можемо інколи не сказати чогось своїй коханій людині, бо боїмося її образити. Але в цей самий момент щось не договорюємо. І тоді починаються маленькі проблеми в сім'ї",  – вважає Аня.

Часто їй ставлять запитання, скільки вона заробляє, якщо стільки витрачає на книги. Книги Аня купує. Але багато отримує безкоштовно від видавництв.

"Кажуть, що кожна людина повинна витрачати десять відсотків свого заробітку на книги, тобто на саморозвиток. Існує така економічна теорія.

Чим більше ти читаєш, у тебе у будь-якому випадку розширюється кругозір, виробляється мова. Якщо люди кажуть що у них немає часу на читання, то це є неправда.Час завжди знайдеться. Якщо захотіти», – каже Аня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У «Промені» – виставка більше десяти художників Волині (фото)

 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
08 лютого 2019
17 грудня 2018
03 листопада 2018
18 вересня 2018
07 серпня 2018
09 липня 2018
05 липня 2018
15 червня 2018
11 червня 2018
08 червня 2018
08 травня 2018
03 травня 2018
02 травня 2018
21 квітня 2018
13 лютого 2018