Лікарень не буде, зарплати зростуть: чого чекати від продовження медреформи у Луцьку

З 1 січня 2020 року відбудеться реформа вторинки – лікарів вузьких спеціальностей: лорів, кардіологів, неврологів і т. д. Що ж буде далі, як працюватиме реформа, скільки отримуватимуть лікарі "вторинки" та що зміниться для пацієнтів?

Звичайних лікарень більше не буде

За даними сайту Міністерства охорони здоров’я України, на Волині реорганізувалися у комунальні некомерційні підприємства 75 % медзакладів. Волинь – на третьому місці в Україні.  Лікарні, які не реорганізуються і не підпишуть договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), не зможуть отримувати фінансування з державного бюджету. Такі медзаклади будуть змушені утримуватися з інших джерел – наприклад, з місцевих бюджетів. Тут уже багато залежатиме від керівників лікарень та місцевої влади. Є ризик навіть того, що лікарні можуть закривати.

Медзаклади, які дотримаються умов НСЗУ, можуть стати профільними. Пріоритетні послуги для лікарень, за даними сайту НСЗУ, – амбулаторно-поліклінічна допомога, пологи,  гострий мозковий інсульт, інфаркт міокарда, педіатрія, терапія, хірургія, дитяча хірургія. Тобто з наступного року за кожен пролікований випадок, наприклад, інсульту чи інфаркту, заклад, який відповідає вимогам НСЗУ, буде отримувати додаткові кошти.

До речі, за неякісне надання медпослуг, а також якщо у пацієнта вимагають кошти, зокрема благодійні внески, варто поскаржитися на гарячу лінію НСЗУ за номером 16-77.

Скільки отримають лікарні

На офіційній сторінці у фейсбуці ексвиконувачки обов'язків міністра охорони здоров'я України Уляни Супрун йдеться про те, що з 2020 року більше не буде жодних субвенцій на утримання лікарняних стін та ліжок. Єдиним джерелом фінансування для медзакладів на цьому рівні також стане контракт з НСЗУ.

У лікарнях госпітальний рівень буде фінансуватися 60 на 40. 60 % – це історичний бюджет. 40 % – оплата залежно від виконаної роботи, тобто за конкретний випадок лікування в стаціонарі. Про це пише Вікторія Герасимчук на сайті LB.ua.

“Умовно кажучи, є дві лікарні: одна в містечку на 40 тис. людей й інша в містечку на 40 тис. людей. Одна має 10 лікарів й інша має 10 лікарів. Але при цьому одна з них прооперувала 100 людей за місяць, а інша – 40. Раніше за субвенцією вони отримували однакові кошти із загального бюджету. Із 2020 вони на 60 % отримають порівну. А решта 40 % буде розподілятися залежно від того, хто зробив більше роботи. Тобто та лікарня, яку обрали більше пацієнтів, тому що вони знають, де кращі спеціалісти, отримає більше”, – пояснює голова НСЗУ Олег Петренко. 

Пропорція буде змінюватися щороку. Тобто якщо з 2020 – це 60 % на 40 %, то з 2021 буде вже, наприклад, 50 на 50.

Якою буде реформа вторинки

Заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк роз’яснює, як зміниться життя українців після реформи вторинки.

"Взагалі модель буде така. Є сімейний лікар. Від нього буде направлення. З ним пацієнт йде до лікарні чи поліклініки. На вході буде знак, що є договір з Національною службою охорони здоров'я. Якщо є, ми побачимо перелік послуг, які зможемо отримати у цій лікарні за рахунок НСЗУ. Якщо будемо йти до лікаря через направлення, послуга буде безкоштовною. Якщо хочемо направити себе самі – будемо платити лікарні або поліклініці самостійно. Не все буде безкоштовним. Окремі медичні і немедичні послуги будуть платними", – розповів Павло Ковтонюк.

Якщо пацієнт хоче потрапити до лікаря без направлення, він зможе оплатити цей візит за тарифом, який встановить поліклініка. Зараз обговорюється: направлення може видавати лише сімейний лікар (педіатр, терапевт) чи його зможе також видавати і лікар вузької спеціальності.

Зі слів чиновника, в програму медгарантій увійдуть всі послуги, від яких залежить життя пацієнта, а платними буде, наприклад, планова стоматологія або курси масажів. Найбільше фінансуватися з держбюджету будуть онкологія, гінекологія і серцево-судинні хвороби.

Зі слів начальника управління охорони здоров’я Луцької міської ради Микола Якимчука, основне, що зміниться після реформування вторинної ланки, – фінансування.

"Поки що 8 біохімічних аналізів є безкоштовними, але може стати і 6, і 10.  Ми реально все побачимо тільки тоді, коли будуть оприлюднені ці всі документи про те, що буде гарантуватися за програмою безкоштовного лікування на вторинному рівні", – коментує Микола Якимчук.

Додає, що зараз вторинний рівень існує за кошти медичної субвенції. Але їх бракує навіть на заробітну плату. Закладам виділили гроші з бюджету Луцької міської ради. Проте зараз не вистачає 20 млн грн на заробітні плати лікарям "вторинки".

Реформа вторинки у Полтавській області

У Полтавській області у плані експерименту уже проводиться реформування вторинної ланки.

"Нещодавно у мене був регіональний координатор з підтримки реформ в охороні здоров’я Волинської і Рівненської областей Василь Височанський. Він розповідав про цей проєкт. Сподіваємося, що у нас буде можливість поїхати у Полтавську область. Цікаво подивитися, як вони працюють в умовах обмеженого фінансування", – каже Микола Якимчук. 

Уляна Супрун зазначає, що у пілоті беруть участь 56 медичних закладів Полтавської області. Від моменту його запуску вже помітні зміни: майже на 10 % скоротився середній термін перебування пацієнта у ліжку; на 5,4 % збільшилася середня складність пролікованих випадків; на 2,7 % збільшилася кількість випадків, у складі яких було хірургічне втручання; за чотири місяці було виплачено 422,7 мільйона гривень. 286,8 мільйона у вигляді глобального бюджету, 135,9 мільйона – як оплата за випадок госпіталізації.

"Ці дані свідчать, що нова система фінансування впливає на систему надання медичної допомоги в стаціонарі. Пацієнт отримує допомогу в разі конкретного випадку госпіталізації, коли він цього дійсно потребує, а не просто, щоб заповнити ліжка в лікарні. А з 2020 року на рівні спеціалізованої допомоги не буде жодних виплат з кишені чи “подяк” – за усі послуги з Програми медичних гарантій заплатить Національна служба здоров’я України", – йдеться у дописі на фейсбуці. 

***

Початок нового року, без сумніву, буде значимим у медицині. Лікарі "вторинки" нарешті отримають достойні заробітні плати. А самі лікарні будуть зацікавлені у тому, аби більше отримати коштів від НСЗУ. Пацієнти отримають чіткий перелік безкоштовних медичних послуг та якісніше медичне обслуговування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• Що платне, а що безкоштовне, або Перші підсумки медреформи
• У Зеленського розповіли, що будуть робити з медреформою
• Медицина не стане платною: спростування міфів про реформу