За що лікарям платять гроші

– На котру ви записані до лікаря?

– На 10.

Жіночка, що прийшла у поліклініку, гнівно зиркнула на годинник.

– Нуууу, а вже 10.35. Через 5 хвилин я заходжу.

– Але ще не зайшли пацієнти, які записані раніше.

– Через 5 хвилин я заходжу і мені пофіг, хто  і куди ще не зайшов.

У коридорі поліклініки стало гамірно. Кожен у черзі висловлював свою думку, доводив, що поспішає на роботу, у когось удома чекала маленька дитина. Зрештою зійшлися на одному: винна лікарка, яка замість того,  аби почати приймати пацієнтів рівно  о 9 годині, пила каву і довго балакала по телефону.

Словом, неподобство.

…Її день розпочався о шостій ранку. Ввечері зателефонувала пацієнтка. Підозра на ковід.

Тільки прийшла на роботу, одразу зателефонувала хворій. Зробила каву, аби якось полегшити стан після недоспаної ночі. Хвилин 20 довелося консультувати пацієнтку.  Переживала. Як і за кожного, хто уклав з нею декларацію.

Лікарка не знала, що за стіною обговорюють її роботу. Але якби й знала, то нічого не пояснювала б. Бо стальки років вона звикла до того, що кожен її пацієнт знає про її роботу набагато більше, ніж вона сама. Але ніколи її не полишало питання: якщо пацієнт володіє такими глобальними знаннями незалежно від його освіти, тому чому він приходить до лікаря?

Лікарка давно зробила висновок, що людина може бути досить універсальною: продавати фрукти на ринку, але розумітися у політиці не гірше депутатів. Потім вона приходить на прийом до лікаря і їй неможливо призначити лікування, адже вона упевнена, що оці таблетки будуть таки ліпші за оці. У такому випадку лікарка відкидалася на спинку крісла, уважно вислуховувала пацієнта. І ніколи не перебивала. Її завдання було уважно вислухати, зробити вигляд, що пацієнт правий, але все ж переконати його купити саме те, що призначає вона.

Такі пацієнти-експерти забирають купу часу і нервів. Інколи вони купують не все з листка призначень. І таки бодай одні пігулки замінять на свої. Потім приходять з претензіями, чому ж призначене лікування не допомогло.

Пацієнти приїжджають на авто, записуються на прийом на 10 ранку і дуже невдоволені тим, що лікар прийшов чи почав прийом не вчасно. Не питаючи, де вона була до того часу. Адже робочий день лікаря починається значно раніше і закінчується значно пізніше, ніж думають оті люди за стіною її кабінету.

Пацієнти приходять роздратованими і кожен мусить «добити» лікаря отим своїм настроєм, навіть не намагаючись зрозуміти, що лікар – також людина і у нього також може бути поганий настрій та свої особисті проблеми. Тільки от лікар лишає їх удома, а пацієнт носить із собою.

Не так послухала, боляче вколола, не так сказала, не  те призначила, не так подивилася – це часті «проблеми» у медицині. А має ж бути мало не як ото у барі: пацієнт-клієнт завжди правий.

…Роздратованій жінці, яка записалася на прийом на 10.40, довелося ще довго чекати. Було без черги ще двоє пацієнтів: з високою температурою та високим артеріальним тиском. Кілька разів вона телефонувала на роботу і пояснювала ситуацію. Говорила голосно, різко, з нотками зневаги в голосі та відвертою неприязню до лікаря:

– Вони каву п’ють, а ми через них на роботу запізнюємося. За що їм всім гроші платять, я не знаю!

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.