Розвивальні іграшки та помилки батьків*

Основні вимоги до дитячої іграшки – вона повинна бути цікавою, безпечною та сприяти розвитку дитини. Відмінною особливістю розвивального варіанту найчастіше є виконання певного завдання, а для цього доведеться подумати. Але уявлення батьків про те, які саме моделі є корисними, часом не збігаються з думкою психологів. Зупинимося докладніше на основних помилках дорослих, пов'язаних з розвитком дітей дошкільного віку:

• Заміна іграшки на дидактичний посібник. Сьогодні відкрито чимало навчальних центрів для наймолодших. Батькам обіцяють, що їхні малюки зможуть швидко й легко навчитися читати, рахувати, думати, а також в перші роки життя освоїти іноземну мову. Дорослі члени сім'ї також намагаються внести свою лепту та замість того, щоб купити дитині доступні для сприйняття пірамідку й кубики, прагнуть придбати красиво ілюстровані видання, в яких містяться відомості очевидні для дорослих і абсолютно нові для малюків. Нічого шкідливого в таких книгах немає, але важливо знайти гармонійне поєднання між теорією та практикою. Але виходить навпаки. Мама саджає біля себе дитину, гортає сторінки й вимагає, щоб вона запам'ятовувала, наприклад, відтінки кольорів або назви геометричних фігур. Певні дії, що виконуються по команді чи під тиском дорослого перетворюють малюка в комп'ютер, на який послідовно встановлюються певні програми. Батьки пишаються тим, що їхня дитина в 3 роки вже вміє читати, але вони не замислюються, що зміст прочитаного для неї абсолютно незрозумілий. Вони намагаються вкласти в її голову формальні знання, виробити механічні навички, які не мають нічого спільного з правильним інтелектуальним, творчим і психоемоційним розвитком.

• Перевищення вікових рамок. Особливо це стосується підбору конструкторів, головоломок, пазлів. Можливості дитини часто переоцінюють. Моєму малюку всього 3 роки, але він вже так багато знає (навчання по дидактичним посібникам), тому легко сам збере конструктор, який призначений для 5-6 років. Результатом такого підходу є втрата інтересу до іграшки, формування певних комплексів.

• Тільки сучасні та високотехнологічні моделі. Часто батькам здається, що звичні плюшеві ведмедики, ляльки, машинки безнадійно застаріли. Дітям потрібні виключно роботи, інтерактивні варіанти та інші гаджети, які наділені спеціальними можливостями. Пупс після натискання на спеціальний важіль починає давати різні команд. Просить нагодувати, погуляти з ним, заспівати пісеньку, а собачка вміє гавкати, виляти хвостиком і навіть впізнає голос господаря. Такі моделі – це захоплива, весела розвага, але вони не є розвивальними, бо наділені досить різноманітним функціоналом. Малюкові нема потреби діяти самостійно, адже іграшка певною мірою нав'язує йому схему поведінки.

• Комп'ютер корисніше. Сучасні діти живуть в епоху нових технологій, тому й розваги у них повинні бути відповідними. Комп'ютерні ігри (за умови правильного підбору тематики) значно корисніше, на думку деяких батьків, ніж взаємодія з конструктором або рішення головоломок. Вже в 3-4 роки дорослі саджають малюка за комп'ютер і дивуються, як він швидко його освоює. Їх не бентежить, що в цьому віці ще повністю не сформовані зорові функції й психоемоційні реакції. Діти годинами просиджують біля екранів, а батьки спокійно займаються своїми справами. Але незабаром дитину вже практично неможливо відірвати від комп'ютера й гаджет з легкістю поглинає всі його сили й інтереси.

Головне завдання розвивальної іграшки полягає в тому, щоб не нав'язувати, а підказувати цікаві сюжетні ходи. Саме такі моделі представлені на сайті інтернет-магазину Панама https://panama.ua/categorys/182711/.