Як здати кров і не відкинутися

Кілька років тому я частенько здавала кров, як донор. Мені здавалося, це дуже правильно. Я відчувала себе корисною світові і уявляла, як пачка еритроцитів і плазми рятує когось, хто опинився за крок від смерті. 

Моїй юнацькій героїзації і жертовності настав кінець одного весняного дня, коли після чергової здачі крові я втратила свідомість. 

Це було вперше. І це було страшно. І хоча я зараз частенько жартую про те, як боюся голок, і що зомліла після того, як її побачила, причина була геть в іншому. 

Нещодавно одній хорошій людині знадобилося трохи крові, і я знову через багато років опинилася в Станції переливання крові у Луцьку. І хоча все пройшло значно краще, ніж попереднього разу, все ж якоїсь миті в очах потемніло, а у вухах тривожно задзвеніло, і я перелякано впізнала ці неприємні симптоми. Я повторила попередню помилку, і знову ледь не вирубилася просто в холі Станції.

Поради про те, що варто і не варто робити перед здачею крові, можна нагуглити, а ось туть мій особистий, вистражданий досвід, який, сподіваюся, комусь допоможе. 

Отже, поради:

1. Перед тим, як іти здавати кров, добре виспіться, щоб бути бадьорими. Після цієї процедури бадьорості явно стане менше, але важливо, аби вона була. 
2. Поїжте. Краще двічі. Щось корисне і поживне. 
3. Пийте багато рідини, але не алкоголю. 
4. Не дивіться на голку. Серйозно. Вона дуже велика, просто повірте моєму досвіду).
5. Думайте про те, для чого ви це робите. 

Ці 300 мілілітрів крові у вашому тілі достатньо швидко відновляться. А комусь вони врятують здоров'я і життя. Тому в жодному разі не відмовляйтеся, якщо ви можете здати кров.

А ще не забувайте поїсти. 

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій.Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.