День праці: як Вусенко на жуках заробляла, а Яручик схрещував несхрещуване

1 травня у світі відзначають День солідарності трудівників. Сучасне молоде українське суспільство і не пам'ятає вже радянські демонстрації, лозунги, але багато хто на власних мозолях від лопат та спечених на сонці плеч та шиї відчув оту солідарність, гнучи молодечу спину на бабусиному городі.

Чи люблять подлубатися у землі, чи посіяли вже цибульку та чи сходили на бульбафест обранці Луцької міської ради, ІА "Конкурент" цікавився під час чергової сесії міської ради.

Аркадій Соломатін

"Приїжджайте до мене, до мами на Вишків. Садок щойно обрізав, картоплю посадив. Чи подобається? А діватися немає куди, один у сім'ї, звик мамі допомагати. Садок саджаю сам, сам і доглядаю, от навчився обрізати дерева"

Микола Яручик

"Город маю. Зробив грядочку, два на три метри. Ще нічого не посадив. Але посаджу цибулю, кріп, петрушку, може ще якісь рослинки. На землі посадив дерева, побілив їх, коли була політична криза у міській раді. Маю багато цікавих плодових дерев. З допомогою професійного садівника почав зіщіплювати дерева і маю грушку, де защіплено 21 сорт груш, щоправда, два не прийнялося. На іншому дереві з однієї сторони буде персик, а з іншої сливка. Або є 3-4 видів вишень та черешень. Інжир маю, гранат, айву. Дуже мені подобається кущ спірея вангутта, ще з дитинства його пам'ятаю і завжди хотів мати такий. У Луцьку знайшов, витратив на кущі близько 400-500 доларів. А потім був дуже розчарований, бо їхав на рибалку в сторону Забороля і побачив безмірну кількість тих кущиків понад дорогою. Берези також посадив, китайський фінік, японську айву, кущову вишеньку, магнолію, персик, інжирний персик, малинка, яблука, груші, виноград. До речі, щодо винограду консультуюся у депутата Богдана Богоноса. Бузок у мене з трьох сторін цвіте по-різному: червоним, білим та фіолетовим. А от кізіл не прийнявся. Картоплю не садив, купую її чи до батьків їжджу. Немає на то часу, дерева стільки не потребують зусиль. Люблю за садком доглядати сам. Ніколи б не подумав, що так припаде до душі, бо коли жив у селі з батькам, то ця робота мене вбивала. Мене слово "картопля" приводило у емоційне потрясіння. Але коли подорослішав, то відчув, що десь у душі за цим засумував"

Андрій Козюра

"Деколи люблю поколупатися у землі. Особисто я нічого не саджу, але у батьків є город. Орієнтовно 10-12 сотих засаджують картоплею, зеленню. Мають більше 30 видів різного винограду. У садку є всі плодові дерева, газончик. Тож хочеш не хочеш, а доводиться брати косарку, або допомагати щось садити-копати. Хоча останні кілька років цього вже не роблю. Уже картоплю не саджу, але насадився за життя не мало, бо завжди на травневі свята їздили садити город у Старовижівський район, а восени ту картоплю викопували. А літом буряки огортати… У нас не під плуг колись робилося, а все копачками та мотичками. І з сапочкою, і з мотичкою попрацював багато"

Богдан Богонос

"Картоплю не дуже люблю садити, хоча кожен рік доводиться і садити, і збирати. А от працювати з полуницею, виноградом, смородиною люблю. Маю гарний садок, понад 70 кущів винограду. Вирощую понад 5 сортів полуниці. Враховуючи те, що живу у приватному будинку, на землі працювати люблю. Прийшов з роботи, переодягнувся, перекусив і на город! Смеркло, то і можна йти спати. А першого травня гарний день долучитися до природи і землі. Щодо винограду, то останні чотири роки приділяю цьому велику увагу. Раніше були звичайні сорти, на кшталт, "Лідії", "Ізабели". А зараз понад 50 сортів, збираю по всій Україні і пробую, які краще приживаються. З плодів роблю вино, сік, чимало є столових сортів. Частину врожаю роздаю, діти люблять виноград їсти"

Юлія Вусенко

"Обожнюю працювати на землі, хоча не маю ділянки, живу на п'ятому поверсі. Біля мене батьки живуть і у них є ділянка. Мені подобаються люди, які вкладають душу в облагородження прибудинкових ділянок. Милуюся, коли лучани роблять квітники біля будинків. Колись, будучи школяркою, мої батьки будували будинок у селі Гірка Полонка. Ми в нього так і не заселилися. Але то були часи, коли всі люди садили картоплю. І ми теж. Як зараз пам'ятаю, як рахувала жуків, бо за кожного з них мені давали копійки"

Микола Федік

"Я виріс у селі. Як кажуть, людина з села може вибратися, але село з людині – ні. Сказати, що дуже люблю працювати, то це буде брехнею. Але навіть у Луцьку є невелика частина землі, де ми садимо помідори, огірки, зелень. Часом навіть бувало до трьохсот кущів помідорів. Любимо цей овоч. Праця на городі – наполовину необхідність, наполовину любов, яка закріпилася у селі. Вже посіяли цибулю, листя салату, посадили картоплю, часник зимовий є. На перше травня ще нічого не планував. Але локомотив усіх цих городніх питань – це моя теща"

Анна Мовяк

"Маю теплицю, вирощую там помідори. Чомусь саме до них припала душа. Принципово вирощую їх без усілякої хімії. І навіть дітям дозволяю зривати помідори, коли вони на кущах ростуть. Теплиця на літо має бути вже відкрита, аби конденсат не збирався. Купую розсаду голландських сортів. Найбільша помідорина, яку виростила, важила 800 грамів. Вже п'ять штук розсади купила і чекаю, коли висадити. Бо мала випадок, коли у травні розсада замерзла. У нас невелика ділянка, не переробишся. Квітник є, зелень. Для свого користування мати невеличке господарство – це дуже добре, знати, що вся зелень вирощена чиста, без обробки"

Микола Дендіберін

"Землі у мене немає. Але є футбольне поле "Піонер", яким я займаюся вже 34 роки. "Дуже розумні люди" радять мені там бульбу посадити. Я, хоч і міський житель, але маю схильність до земельних робіт та господарки. Приїдьте до мене у двір і побачите! Там не одна клумба чорнобривців"

Андрій Авраменко

"Моя віддушина – це не земля, а спортивний зал. Хоча у дитинстві, звичайно, їздив у село і працював і на землі, і гриби збирали, і ягоди. Корову пас та доїв. Мав там багато друзів, в футбол грали. Їздив не лише на канікули, а й кожні вихідні у селі проводив. В подарунок від померлої бабусі мені дісталася ділянка у селі, але ще не починав її обробляти. Взагалі, чесно кажучи, мрію переїхати з міста в село. Втомлюють люди, чесно кажучи"

Петро Нестерук

"З дитинства працював на землі і знаю, яка це нелегка праця. Є у мене городина, тобто зелень, морква, капусточка. Все, що треба для салату. Посадили вже багато чого. Ділянка у нас на Світязі. Дружина моя любить ту городню справу, ніколи цього не соромиться і залюбки працює. На початковому і завершальному етапах я беру участь у садівництві, а от в поточній обробці – ні. Але що таке город я добре знаю, бо мали 30 соток, які постійно садили, доглядали. Ох, не легка ця праця!"