Не українська: назвали другу за милозвучністю мову у світі (фото)

Журналіст Юрій Ніколов опублікував дослідження The Economist, в якому поставили крапку над визначенням другої за милозвучністю мови. І це хінді. 

Дослідження та графіки журналіст показав у себе на фейсбук-сторінці. 

«Нарешті у спорі про другу за милозвучністю мову у світі поставлена крапка))) Як бачимо на графіку це хінді. А наймилозвучніша – ток-пісин, англійська креольська мова, якою розмовляють у Папуа-Новій Гвінеї», – йдеться у повідомленні. 

Каже, що найгірше звучить чеченська.

«Нижче пояснювальний текст The Economist. Саме дослідження я нагуглив тут, але не розібрався, чи є там загальний хіт-парад, щоб можна було знайти місце української))) Буду вдячний, якщо хтось знайде», – додав Юрій. 

Яка мова найкрасивіша у світі?

Лінгвісти схильні стверджувати, що всі мови є цінними, виразними та складними. Негативне ставлення до них вони зазвичай пов'язують із забобонами та політикою. Можливо, саме тому ніхто ретельно не вивчав делікатне питання про те, які мови вважаються красивими, а які – потворними.

До того часу, поки троє вчених – Андрій Анікін, Микола Асєєв і Ніклас Ербен Йоханссон – не опублікували минулого року своє дослідження 228 мов*. Їм спала на думку ідея використати онлайн-фільм про життя Ісуса, який його промоутери записали сотнями мов. Важливо, щоб у більшості записів було щонайменше п'ять різних ораторів, оскільки фільм має як експозицію, так і діалоги. Команда набрала 820 осіб з трьох різних мовних груп – китайської, англійської та семітської (арабської, івриту та мальтійської) – для прослуховування кліпів та оцінки привабливості мов.

Вони виявили, що майже всі 228 мов оцінюються напрочуд однаково – якщо врахувати певні фактори (про які ми розповімо нижче). За шкалою від 1 до 100 всі мови опинилися між 37 і 43, а більшість – між 39 і 42 (див. графік 1). Найвищий рейтинг? Незважаючи на передбачувану привабливість (принаймні серед англофонів) французької та італійської мов, це була мова ток пісін, англійська креольська мова, якою розмовляють у Папуа-Новій Гвінеї. Найнижчий? Чеченська.

Три мовні групи загалом збіглися у своїх уподобаннях. Але різниця між мовами з найкращим і найгіршим рейтингом була настільки незначною, а розбіжності між окремими респондентами настільки великими, що ніхто не повинен піддаватися спокусі коронувати ток пісін як найкрасивішу мову світу з будь-яким авторитетом.

Декілька факторів змусили експертів сказати, що їм дуже сподобалися мови, які вони почули. Але вони, здається, не пов'язані з їхніми внутрішніми якостями. По-перше, знайомство з мовою – або навіть те, що вони думають, що знайомі з нею, – змусило учасників рейтингу підвищити її привабливість у середньому на 12%. І, здається, існують певні регіональні упередження. Якщо респондент казав, що мова йому знайома, його просили сказати, з якого регіону він походить. Наприклад, китайські респонденти явно віддавали перевагу мовам, які, на їхню думку, походять з Америки чи Європи, і нижче оцінювали ті, які, на їхню думку, походять з Африки на південь від Сахари. (Коли дослідники говорили, що вони не знайомі з мовами, такі уподобання зникали).

Іншими зовнішніми факторами, які вплинули на оцінки, були сильна перевага жіночих голосів і слабша перевага більш глибоких і дихаючих голосів (див. графік 2). Але, як не намагалися, дослідники не змогли знайти невід'ємну фонетичну особливість – наприклад, наявність носових голосних (як у французькій мові bon vin blanc) або фрикативних приголосних (як звуки «ш» і «ж», поширені в польській мові), – яка б постійно оцінювалася як красива. Лише незначна неприязнь до тональних мов була статистично значущою.

Тональні мови – це мови, які використовують висоту тону для розрізнення гомофонних слів. Навіть китайські піддослідні дещо недолюблювали такі мови, хоча китайська сама по собі є тональною.

Доктор Йоханссон звертає увагу на деякі питання, що залишилися без відповіді. Його команда не мала інформації про те, які звуки мають тенденцію з'являтися разом (в англійській мові приголосні з'єднуються в «струни», на відміну від багатьох інших мов). Таку особливість вони не могли виміряти. Так само як і просодію – тобто ритм мови. А оскільки на кожну мову припадало лише п'ять дикторів, присутність пари привабливих чи непривабливих індивідуальних дикторів могла легко змінити рейтинг мови в той чи інший бік.

Нарешті, аудіоматеріали були заскриптовані. З одного боку, це було добре, тому що експерти чули одну й ту саму частину фільму (з однаковим змістом) кожною мовою. Але спонтанна, природна мова могла справити зовсім інше враження. Можливо, людям подобається і не подобається не звуковий інвентар мови, а те, як її носії розмовляють нею. Якщо це так, то привабливість мови, можливо, краще віднести до культури її носіїв, а не до самої мови.

Негативні результати експериментів зазвичай не здіймають хвилі, але цей експеримент водночас цікавий – адже він так сильно суперечить людським інстинктам – і підбадьорює. Світ і так достатньо поділений. Як підсумовують дослідники: «Ми підкреслили фундаментальну фонетичну та естетичну єдність світових мов».

    

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• Три шалені дні: що робила на Волині Ірина Фаріон (фото)
• Як почати говорити українською: поради мовного омбудсмена
• В Україні створять інтерактивний музей Українського Ветерана