Поділитись:

Без базару: хто "доїть" луцькі ринки?

Автор: Андрій Лучик |
Вівторок, 02 квітня 2019, 11:07

Попри бравурні вихваляння укропівської більшості в Луцькій міській раді про те, що КП «Луцькі ринки» стануть взірцем господарності, це комунальне підприємство не виправдало покладених на нього сподівань. Навіть навпаки – спрацювало в збиток у 2018 році. Але навіть, якби КП «Луцькі ринки» працювало згідно із наміченим бізнес-планом, все одно не принесло би громаді більше користі, аніж зараз приносить Волинська облспоживспілка.

Замість обіцяних 18 млн гривень доходів в міський бюджет, Луцьк недоотримає до кінця року 4,8 млн. А це 15-16 квартир, які можна би було купити луцьким атовцям за програмою співфінансування 50/50.

Тому єдиним мотивом створення «Луцьких ринків» був перерозподіл фінансових потоків, які генерують міські базари. Забрати землю в облспоживспілки, завести все на комунальне підприємство, а там, якщо пощастить, переоформити все на приватну фірму.

ІА «Конкурент» скрупульозно досліджувало різноманітні дані, пов’язані із діяльністю КП «Луцькі ринки». Що з цього вийшло – читайте нижче.

Історія КП «Луцькі ринки»

Вперше про можливість створення комунального підприємства у Луцьку, яке би опікувалася міськими ринками, заговорили ще у 2011 році. Тоді депутат Андрій Осіпов пропонував це як альтернативу продовження Волинській облспоживспілці договору оренди на 22 роки під Завокзальним ринком. Політичні баталії розгорнулися не дитячі: сесія міської ради, яка розглядала це питання, тривала рекордні 4 дні. Зрештою, більшість депутатів таки ухвалила рішення про продовження договору оренди Волинській облспоживспілці за обіцянку добудувати наземний перехід над залізничними коліями.

Вчергове до цього питання повернулася новосформована укропівська більшість в Луцькій міській раді у січні 2018 року. Спочатку питання розглянули на депутатській комісії з підприємництва, а за декілька днів і проголосували на сесії.

Отож, Луцька міська рада ухвалила рішення про створення КП «Луцькі ринки» 31 січня 2018 року. 15 лютого 2018 року підприємство було офіційно зареєстроване. Його безальтерантивним керівником став Ігор Корольчук , колишній голова Шацької РДА та колишній президент волинських федерацій боксу та аматорського кікбоксингу. Але якщо відкинути темні 90-ті, то найголовнішою «колишністю» Ігоря Корольчука була посада радника голови правління ВАТ «Укранфта», яку він обіймав з 2003 до 2009 року. Важлива ремарка, що з 2003 до 2007 року головою правління «Укранфти» був Ігор Палиця .

Ігор Корольчук><span class=Ігор Корольчук

Усією землею під луцькими ринками вже давно користуються ті чи ті юридичні структури та підприємці. Луцька міська рада не стала створювати нові ринки, а вирішила посунути Волинську облспоживспілку. Ще в 2017 році депутати ухвалили не продовжувати оренду землі облспоживспілці на Центральному ринку площею 0,59 га, а оренду земельної ділянки площею 2,2 га, на якій знаходиться торговий павільйон, продовжили лише на 1 рік – до 30 серпня 2018 року.

У квітні 2018 року сесія Луцької міськради надає у постійне користування «Луцьким ринкам» земельну ділянку на Центральному ринку, площею 0,59 га.

На наступній сесії у травні депутати спочатку припинили оренду землі Волинській облспоживспілці під Завокзальним ринком , а вже на продовженні пленарного засідання цю ж земельну ділянку площею 3,3 га передали в постійне користування КП «Луцькі ринки» . Попередньо депутати виділили з цієї ділянки 15 соток облспоживспілці для обслуговування торгового павільйону, який знаходиться на цій земельній ділянці.

Проте уже в лютому 2019 року суди апеляційної інстанції винесли рішення про те, що розірвання договору оренди із Волинською облспоживспілкою було неправомірним . Відтак зараз повноцінними господарями на Завокзальному ринку залишаються Володимир Горгут та Марта Кандиба.

Що про КП «Луцькі ринки» казали депутати

«Ми передаємо в оренду ділянку, на якій є чужа власність, суд скасує це рішення », – казав на сесії 5 червня 2018 року депутат Тарас Шляхтич.

«Треба дослухатись до Шляхтича. Права власності на нерухомість ніхто не відміняв. Це перетворюється у популізм! Адже цей об'єкт нерухомості не висить в повітрі, а він чітко прив'язаний фундаментом до землі», – говорив тоді ж депутат Артем Запотоцький .

Депутат Ігор Поліщук в ефірі телеканалу «Аверс» казав, що рішення про передачу землі від Волинської облспоживспілки комунальному підприємству є правильним і це дозволить знизити ціну оренди 1 метра торгової площі на 20 гривень на місяць .

Про це ж раніше заявляв і директор КП «Луцькі ринки» Ігор Корольчук .

Колишній перший заступник міського голови Тарас Яковлєв заявляв, що « віджим земельних ділянок в облспоживспілки і в подальшому в інших підприємців є юридичним свавіллям і призведе до зменшення надходжень до бюджету міста».

Депутат Луцької міськради Андрій Покровський заявляв, що «говорити про те, що комунальні підприємства є бюджетоутворюючими для міста на сьогодні не можна». А що стосується «Луцьких ринків», то в нього були «дуже суперечливі думки з цього приводу». Загалом Покровський зазначив, що варто проаналізувати роботу підприємства через рік його діяльності, а вже потім робити висновки в його економічній ефективності.

Депутат Микола Федік звинуватив укропівську більшість в упередженності, коли народні обранці продовжили договір оренди земельної ділянки під ринком «Привіз» на 10 років для ТзОВ «Екопрод» , до якого має стосунок бувший регіонал Олександр Башкаленко, а не віддали у користування КП «Луцькі ринки», як це зробили з ділянками на Старому ринку і Завокзальному.

«Чому в нас подвійні стандарти? Одним не можна, а іншим можна», – сказав Микола Федік.

«Ринкова» математика

Проте найцікавіше починається, коли починаєш рахувати і складати цифри до купи. Їх буде багатенько, але ви не лякайтеся. Якщо розбиратися самому буде не до снаги – переходьте відразу до висновків, там основні економічні тези будуть продубльовані.

Отож, ми маємо дві ключові тези, якими оперує нинішня більшість в Луцькій міській раді:

  1. Створення КП «Луцькі ринки» є більш економічно вигідним для громади міста, аніж функціонування облспоживспілки.
  2. Вартість оренди торгового місця в КП буде нижчою, а отже більш вигідною для підприємців.

Розберімося спочатку з тим, в чому може полягати економічна вигода для громади від діяльності комунального підприємства.

По-перше, це плата за землю. Вона може здійснюватися у формі орендних платежів чи у формі сплати земельного податку.

По-друге, це прибуток підприємства. Комунальні підприємства перераховують 25% від свого прибутку в міський бюджет. Якщо зовсім узагальнювати і казати, що комунальне підприємство належить громаді, то в принципі можемо говорити, що прибуткова діяльність комунального підприємства вже приносить користь громаді.

Іншими податковими платежами (наприклад, ПДФО) можемо знехтувати, адже будь-яка приватна структура приблизна такою ж мірою залучала би найманих працівників.

«Земельна» математика

Будь-яка плата за землю прив’язана до нормативної грошової оцінки вартості земельної ділянки. Для земельних ділянок, які були в користуванні облспоживспілки, а потім передані КП «Луцькі ринки», вона однакова. Різниться лише ставка, за якою ці суб’єкти господарювання платять за землю.

Для Волинської облспоживспілки розмір орендної плати складав 4,7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Для КП «Луцькі ринки» депутати встановили ставку земельного податку в розмірі 1%.

Ми можемо говорити про три земельні ділянки:

  • 0,59 га на Центральному ринку (те, що зараз знаходиться в користуванні «Луцьких ринків»);
  • 3,5 га на Завокзальному ринку, які передали КП, але суди повернули їх назад облспоживспілці;
  • 2,2 на Центральному ринку, де знаходиться торговий павільйон. Депутати землю КП «Луцькі ринки» не передавали, але й договір оренди облспоживспілці не продовжили.

За цими трьома земельними ділянками Волинська облспоживспілка в рік має сплачувати 7,5 млн гривень (за ставкою 4,7%). Якби всі три ділянки були в користуванні КП «Луцькі ринки», то вони би сплатили 1,6 млн гривень (за ставкою 1%). Це означає, що міський бюджет недоотримав би плати за землю на 5,9 млн гривень на рік.

У випадку, якщо рахувати лише ті земельні ділянки, які депутати передавали у користування КП «Луцькі ринки» (0,59 га + 3,5 га), то бюджет би недоотримав 3,6 млн гривень .

Важливий момент. Змагаючись у судах Волинська облспоживспілка продовжувала сплачувати оренду землі. Проте по факту договір оренди не був за нею зареєстрований. Тепер, коли суд ухвалив відповідне рішення, облспоживспілка може зажадати зарахування земельних платежів наперед.

«Прибуткова» математика

Із землею розібралися, що ж із прибутками?

Заступник директора КП «Луцькі ринки» Михайло Ломага нещодавно заявив , що «через судову тяганину з облспоживспілкою підприємство не може запрацювати на повну, через що бюджет міста втрачає 16-17 мільйонів». Йому підтакував голова бюджетної комісії Борис Смаль .

Це відверта маніпуляція. І ось чому.

Як працює будь-яке підприємство? Воно виробляє якийсь товар чи послугу, витрачає на це якісь ресурси та працю робітників, і в результаті продає це благо дорожче за собівартість. Так формується прибуток підприємства. Іншими словами його можна назвати рівнем рентабельності. Цей показник означає відсоток, який підприємство «наварює».

Ще раз: Прибуток = Дохід – Витрати .

А тепер відкриємо калькуляцію тарифу на послуги з надання в оренду землі для КП «Луцькі ринки», яку затверджували члени Луцького виконкому 3 жовтня 2018 року.

Три підписи (директора, заступника і головбуха) свідчать про те, що комунальне підприємство планувало отримати 18,5 млн гривень валового доходу . Не прибутку, а власне доходу, з якого потрібно було вирахувати ще собівартість наданих послуг.

Що ж входить у собівартість? Наприклад, заробітна плата з нарахуваннями, та ж плата за землю, прибирання території влітку і взимку тощо.

На це все планували витратити 11,6 млн гривень на рік. І при фантастичній рентабельності в 40% комунальне підприємство заробило би 5,3 млн гривень. З них в міський бюджет перерахували би 25%. А це – 1,3 млн гривень. Ще 1 млн було би сплачено податку на землю. Разом – 2,3 млн гривень в міський бюджет від діяльності КП «Луцькі ринки» проти заявлених 17 млн. Відчуваєте різницю?

І це за умов, що підприємцям на ринку підняли би плату на 20%. І ось чому.

«Тарифна» математика

Як каже українська народна мудрість, за версією податкової служби, людина складається на 80% з води і 20% ПДВ.

Якщо відкинути жарти, то зараз в Україні існують різні режими оподаткування. Згідно із одним із них, підприємство на загальній системі оподаткування може не бути платником ПДВ, якщо його оборот за рік складає менше 1 млн гривень.

Як ми вже бачили у попередньому розділі, надходження за рік роботи «Луцьких ринків» планувалося на рівні 18,5 млн гривень. А це означає, що підприємство повинно бути зареєстроване платником ПДВ. Проте! У калькуляції встановлення тарифу не враховано сплату такого податку. Це означає одне з двох:

  1. Або рівень рентабельності КП «Луцькі ринки» знижується із 40% до 20%. Тоді всі цифри, що стосуються прибутку цього комунального підприємства потрібно ділити навпіл. (До речі, рівень рентабельності Волинської облспоживспілки складає 17%).
  2. Або ПДВ потрібно включати у вартість тарифу. Тоді 97,3 грн + 20% = 116,76 грн за метр торгової площі на місяць для КП «Луцькі ринки». А вартість 1 метра торгової площі у Волинської облспоживспілки вартує зараз 115 гривень…

До речі, якщо проаналізувати звіт КП «Луцькі ринки», то там ми побачимо цифру доходів за 2018 рік в розмірі 991 тисячі гривень. Тобто акурат не вилазимо за межі чарівного мільйона, коли би вже довелося реєструватися платником ПДВ.

Іще нюанс. Не хочу втомлювати довгими математичними розрахунками, але цифра доходів показує, що КП десь неефективно використало (чи не показало?) 130 метрів торгової площі. Цілком достатньо, щоб перевалити за мільйон.

«Звітна» математика

Як вже було згадано раніше, нещодавно перед депутатами на бюджетній комісії за 2018 рік звітував заступник директора «Луцьких ринків» Михайло Ломага. Його риторика будувалася на тому, що теоретично КП «Луцькі ринки» прибуткові.

Але практика показує зворотнє. Декілька цифр з того ж звіту:

  • Власні доходи – 991 тис. гривень
  • Дотація з міського бюджету – трішки більше 1 млн гривень
  • Собівартість послуг – 1,4 млн гривень
  • Чистий збиток – 74,1 тис гривень

Тут ще декілька важливих моментів:

  1. Собівартість послуг була вищою, ніж доходи підприємства приблизно на 400 тисяч гривень
  2. Луцький міський бюджет виділив 1 млн гривень для роботи цього КП. При цьому статутний фонд підприємства станом на 1 січня 2019 року складав лише 26 тисяч гривень з передбачених 500 тисяч. Це означає, що місто повинно влити в «Луцькі ринки» ще 474 тисячі.
  3. КП «Луцькі ринки» має кредиторську заборгованість перед іншими фірмами в розмірі порядка 100 тисяч гривень.

Попри все, найбільшою помилкою владної команди є стратегічні прорахунки. Адже вона пішла на ризикований крок та в односторонньому порядку розірвала договір оренди землі з облспоживспілкою під Завокзальним ринком. Юридична позиція відпочатку була дуже слабкою і ризики програшу в суді були високими. Попри те, вся економіка КП «Луцькі ринки» будувалася на припущені, що 3,5 га Завокзального ринку будуть у них в постійному користуванні. А це 90% торгової площі, якою збиралося управляти КП «Луцькі ринки».

Кому вигідно

Очевидно, що економічні розрахунки вказують на те, що навіть при оптимістичному виконанні наміченого бізнес-плану, КП «Луцькі ринки» не могли би працювати краще, ніж Волинська облспоживспілка. Тому єдиною метою створення цього підприємства було переспрямувати фінансові потоки, які генерують луцькі базари.

У випадку прибуткового функціонування КП, частина готівки могла би не обліковуватися. Можна було би завищувати витрати, наприклад, на прибирання, і частину коштів забирати відкатами.

У випадку збиткового функціонування «Луцьких ринків», на допомогу нам би прийшов не сформований статутний фонд КП. Слідкуйте за руками. (1) Міська рада забирає землю в облспоживспілки і віддає комунальному підприємству. (2) КП працює в збиток, статут недоформований. (3) На білому коні прискакує інвестор (здогадайтеся, хто?) і заявляє про готовність виручити бідолашне підприємство. (4) Міська рада ухвалює рішення про реорганізацію КП в ТОВ з міноритарною часткою в статутному капіталі. А те, що більшість в Луцькраді голосує так, як захоче попри звинувачення в корупції, ми вже бачили на прикладі «Житлового кварталу» на Рівненській, 119!

Висновки

Замість того, аби навести лад на ринках, домовитися про цивілізовані правила гри з Волинською облспоживспілкою, укропівська влада вирішила сама влізти в цю гру. Влізла - і зазнала фіаско.

Якщо хотілося більших заробітків для міста, можна було просто переглянути орендну ставку облспоживспілці та іншішим орендарям.

Як результат, маємо такі невтішні цифри:

  1. У 2018 році КП «Луцькі ринки» отримали збиток у 74 тисячі гривень.
  2. Розрахунковий валовий дохід КП «Луцькі ринки» мав би становити 18,5 млн гривень. При цьому прибуток – лише 5,3 млн.
  3. Тариф «Луцьких ринків» 97,3 грн не враховує ПДВ. Тому прибуток мав би зменшитися до 2,7 млн гривень, або вирости вартість оренди до 116,76 грн за метр торгової площі. При тому, що Волинська облспоживспілка зараз має тариф 115 грн.

Авантюра зі створенням КП «Луцькі ринки» вже обійшлася для міського бюджету чистими втратами у розмірі близько 1,5 млн гривень та потенційними втратами у розмірі близько 4,8 млн гривень за 2018-2019 роки.

Секретареві міського голови, усім його заступникам і радникам з 250% преміями потрібно два роки працювати безплатно, щоб компенсувати такі втрати бюджету.

Тому у випадку з КП «Луцькі ринки» якнайкраще підходить фраза з анекдоту: «кінчайте, батьку, торгувати, бо вже нема чим здачі давати».

Але чи дослухається до такої поради укропівська команда мародерів, які тимчасово засіли в Луцькій міській раді? Питання риторичне.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
17 січня 2020
14 січня 2020
12 грудня 2019
10 грудня 2019
05 грудня 2019
02 грудня 2019
25 листопада 2019
22 листопада 2019
21 листопада 2019
20 листопада 2019
15 листопада 2019
13 листопада 2019
11 листопада 2019
07 листопада 2019