Поділитись:

Як у луцьких тролейбусах заробляють кондуктори

Понеділок, 29 квітня 2019, 07:48

Вперше я проїхалась «зайцем» у тролейбусі, коли була студенткою. Хоча гроші кондуктору заплатила. Це була така старенька приємна бабуся.

– Дитино, давай ти не будеш платити всю суму, лише гривню. Я не даватиму тобі білетик, але завезу тебе, - сказала кондуктор.

Я не зрозуміла спочатку суть такого прохання. Проте погодилася. Бабуся таки вловила розгубленість на моєму обличчі.

–  Не переживай, я довезу тебе. Просто виживати зараз важко. А так у мене одна гривня залишиться. І тобі дешевше, і мені заробіток.

Я не проти була, скажемо так, допомогти бабусі. Але їхати було реально страшно. Хоч і три зупинки.

Схожий випадок трапився нещодавно. Інший тролейбус, молодша жіночка-кондуктор. Ранок, поспішаю на роботу. Зазвичай йду пішки, а от тоді не встигала.

–  Далеко їхати? – тихенько питає вона.

–  Дві зупинки, - відповідаю.

–  У центрі виходиш? – уточнює.

–  Так.

–  За гривню проїхатися хочеш?

–  Не зрозуміла.

–  Платиш гривню, я не даю тобі білет. Але не переживай, контролерів сьогодні не буде. та й виходиш он через 5 хвилин.

–  Ні, за я три гривні поїду, - посміхаюся і даю гроші.

–  Ну, як хочеш. Могла б зекономити.

Могла б зекономити. Аж дві гривні. А що ті дві гривні? Виявляється, заробіток. Бабусі – на хліб, таблетки чи, може, внукам на подарунок. Адже кілька таких у день, як я, і…скільки ж можна заробити? 10-20 гривень в день?

Соромно, що так в державі. Та вже, як є. І бабусь отих шкода, що весь день у тролейбусі на ногах.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
20 липня 2019
14:45
14:00
19 липня 2019