"Не лишайте паски на могилах", - директор луцьких кладовищ Цетнар
До і після Великодня на цвинтарях активно стартує сезон прибирань. До Провідної неділі українці традиційно прибирають могили своїх рідних та вшановують їх пам’ять.
Усіма луцькими кладовищами керує підприємство зі складною назвою – «Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування», очолює яке Василь Цетнар.
Перший запитав у нього, чи можна хоронити людей на вже закритих кладовищах, чи можна «забронювати» місце для могили наперед та чому заборонено ставити огорожі навколо могил.
– Наскільки часто люди ставлять огорожі на кладовищах і чи не заборонено це?
– У порядку функціонування кладовища, що в Гаразджі, заборонено ставити огорожі. Цей порядок було прийнято на виконкомі. Тому тут огорож не роблять.
На інших також заборонено. Лишились тільки ті, які ставили ще раніше.
– Чому забороняєте?
– Якщо поставити дуже багато огорож, то це закриває прохід. На старих кладовищах часто видно, що через огорожі люди просто не можуть банально дійти до могил. А якщо говорити про те, щоб косити там, щось перекопати?
Ми будемо просити міську владу внести зміни у порядок функціонування кладовищ, щоб знімати старі огорожі, яким вже більше 10 років. Їх можна буде здати на металобрухт і отримати якісь гроші за це, купити інструмент для прибирання кладовищ.
– Яке ваше ставлення до штучних квітів на могилах? Останнім часом у суспільстві піднімають думку, що вони – необов’язкові, тим більше, що шкодять екології.
– Наш спецкомбінат торгує штучними квітами, тому у мене трохи двояке ставлення (сміється, - ред.). Втім, якщо дивитись з точки зору екології, то ці квіти дійсно забруднюють навколишнє середовище. Їх стільки валяється по кладовищу… Є така проблема.
Я думаю, якщо вигадають щось нове, наприклад, перейдуть на квітку паперову, так, як колись робили, то з часом ця традиція відійде.
– А як щодо могил на меміоральних комплексах – ви за ними доглядаєте?
– Так, є декілька таких комплексів. Це у Теремно, на Цукровому, де стоїть пам’ятник солдату, на єврейському кладовищі, на Потебні.
Наше завдання – прийти, почистити, підмести, прибрати траву, привести все у гарний вигляд.
– Раніше говорили про те, щоб придбати піч для спалювання тварин, своєрідний крематор. Тендер відбувся ще минулого літа, визначили переможця. Піч таки купили? Яка її доля?
– Так, її купили, вона зараз знаходиться у нас в організації. Ми вже підготували місце для неї, бо ж треба окреме приміщення. Все продумали і, сподіваюсь, цього року ми її вже встановимо і запустимо.
– Там будуть тварин спалювати чи не тільки?
– Поки точно не можу сказати… можливо, там будуть і шприци спалювати чи лампи люмінесцентні, оскільки їх немає куди возити та здавати.
– Які традиції Провідної неділі вам не подобаються?
– Коли люди приходять на Провідну неділю, ставлять на могили паски, яйця, цукерки. Потім вони йдуть, а паски валяються і в ровах, і пташки розносять, і яйця починають смердіти. Тварини лазять по могилах у пошуку їжі… Виникає враження, що це не кладовище, а кормова база для тварин.
Сьогодні можна принести паску до церкви, тоді вони піде по призначенню. Краще взагалі її занести у геріатричний центр, або ж у військову частину. Але не на могилах лишати. Бо наші працівники потім прибирають і бачать, як цей хліб валяється, у якому він вигляді. Це трішки неправильно.
Якщо взяти Львівську чи Тернопільську область – то там ніхто їжу не залишає на могилах. Різати паску і пити сто грам на могилах – це… Ну не знаю, мені здається, є призначені місця для цього. Можна принаймні прийти додому, сісти і відсвяткувати ту Провідну неділю.
– А часто люди випивають біля могил?
– На Провідну неділю – дуже часто.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Луцький виш перевіряли через аномальну кількість студентів-призовників
Життя після «МастерШефа»: чим зараз займається волинський кухар Віталій Наливайко та чи знайшов дівчину
Підвищення зарплат педагогам неможливе, – головний освітянин Луцька
У Луцьку хотіли вирощувати банани, але депутати – проти
Нововолинський ремонтно-механічний завод продали: хто новий власник?
