Мільйон гривень на полицях, або Коли у луцьких тролейбусах запрацюють валідатори

На початку 2017 року всі говорили про те, що в тролейбусах Луцького підприємства електротранспорту запровадять валідатори і розплатитися за проїзд можна буде так званою карткою лучанина. Втім не пройшло і року, як 60 ручних валідаторів опинились на полицях тролейбусного депо, директора ЛПЕ звільнили, і зараз міська рада в пошуках провайдера, який врешті облаштує у луцькому електротранспорті автоматизовану систему оплати проїзду (АСОП).

Купівля та тестування валідаторів

Починалась "валідаційна епопея" з того, що 29 грудня 2016 року депутати Луцькради "дали добро" на виділення фактично мільйона гривень для ЛПЕ на проведення тендеру з переоснащення тролейбусів валідаторами. Тоді, не без скандалу, але тендер виграла тернопільська фірма "Системний зв'язок".

Владці зі свого боку активно "просували" цю тему, (особливо тодішній заступник міського голови Сергій Григоренко). Людям обіцяли, що валідатори дозволять отримати чіткий облік пасажиропотоку, пільговиків і унеможливлять будь-які махінації з готівкою кондукторів, яких майбутні апарати взагалі мали б витіснити з салонів тролейбусів разом з готівкою.

Тим паче, що Верховна Рада України 17 січня 2017 року ухвалила закон про впровадження у міському громадському транспорті електронного квитка.

Документ передбачав запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду і електронного квитка.

Органам місцевого самоврядування надані повноваження з введення автоматизованої системи обліку оплати проїзду, установлення порядку її функціонування, а також форм носіїв, видів, порядку обігу й реєстрації проїзних документів та інше.

Крім того, документ передбачав збільшення штрафу за безквитковий проїзд пасажира в міському транспорті з 20-кратного до 30-кратного розміру вартості проїзду.

В січні 60 ручних валідаторів ЛПЕ придбало, і вже 28 березня розпочалось їхнє тестування в декількох луцьких тролейбусах. В попередньо навчених роботі з валідаторами кондукторів були дві картки, одна – для обліку пасажирів-дітей, друга – для дорослих. Пізніше мала бути при собі ще картка ("нульова") для пільговиків.

Тоді керівництво ЛПЕ пояснювало, що спочатку бухгалтерський облік вестиметься на підставі разових квитків. Забезпечення пасажирів квитками відбуватиметься за допомогою разових квитків із максимальним дублюванням оплати/фіксації проїзду на валідаторі.

Самі ж кондуктори нарікали на те, що ці нові пристрої незручні і їх важко носити. До речі, якщо проїхатись тролейбусом і спитати про валідатори в кондуктора, то вони досі згадують про ті валідатори не з великим захватом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• НА ЛПЕ РОЗПОВІЛИ, КОЛИ В ТРОЛЕЙБУСАХ ЗАПРАЦЮЮТЬ ВАЛІДАТОРИ
• ПОЯСНИЛИ, ЧОМУ В ЛУЦЬКИХ ТРОЛЕЙБУСАХ ДАЮТЬ ДВА КВИТКИ
• У ЛУЦЬКИХ ТРОЛЕЙБУСАХ ПОЧАЛИ ВПРОВАДЖУВАТИ НОВУ СИСТЕМУ ОПЛАТИ
• ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО КВИТКА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД РІШЕННЯ ЛУЦЬКРАДИ
• Е-КВИТОК В ЛУЦЬКИХ ТРОЛЕЙБУСАХ: ЗАТРИМКА ЗА МІСЬКРАДОЮ

Другий етап впровадження АСОП передбачав повну відмову від разових квитків. Забезпечення пасажирів квитками мало проводитись на лінії шляхом валідації проїзду за допомогою тих же валідаторів та службових безконтактних карт на усіх маршрутах.

31 травня закінчились усі роботи тестового режиму автоматизації (АСОП).

Останнім кроком до впровадження системи електронних квитків мав бути розрахунок з ТОВ "Системний зв'язок" за обладнання та виконані роботи та підписання відповідного пакету документів.

Загальна сума договору, передбачена на виконання робіт з технічного переоснащення системи диспетчерського контролю, сповіщення пасажирів та оплати проїзду та супровідні роботи, становила 3 122 440 гривень. Фактично було оплачено 936 732,00 гривень. Авансом виконано робіт та надано необхідного технічного оснащення на суму 2 185 708 гривень.

Втім на сесії Луцької міської ради, яка відбулась того ж 31 травня, в.о. мера міста Ігор Поліщук оголосив, що програма АСОП фінансуватись не буде, а валідатори буде встановлювати інше підприємство.

Політичне рішення чи дійсно нікому непотрібні

Екс-директор ЛПЕ Ігор Грицюк переконаний, що зупинка подальшого впровадження АСОП і відмова від ручних валідаторів – ніщо інше, як політика.

Він пояснив, що період тестування був перехідним періодом, в якому одномоментно від послуг кондукторів відмовитись було неможливо. З його слів, це була хороша система, повністю готова до переходу від звичайного квитка до електронного, і за якийсь час можна було би мати облік пасажирів і відмовитись від кондукторів.

Заперечує Грицюк і тезу, oзвучену в стінах мерії, про те, що ручні валідатори – непотрібна і некорисна річ.

"В подальшому валідатори пригодилися б для водія тролейбуса і у пунктах продажу електронних квитків по місту. Електронний квиток передбачений для роботи з електронною карткою. Але якщо, наприклад, людина з села приїхала на один день в місто, то вона могла б за гроші у водія придбати такий квиток, ну або в пунктах продажу… А зараз розказувати, що вони непотрібні, – це суто політика і нічого більше", – пояснив екс-директор ЛПЕ.

Ігор Грицюк каже, що в той час йому як директору підприємства ніхто конкретно не пояснив, на яких підставах зупинили впровадження системи після тримісячного тестування валідаторів. Тим паче, як запевнив Грицюк, система на всі 100 % була працездатна, єдине – рішення міськради – і луцькі тролейбуси позбулися б одноразових квитків й перейшли на е-квитки

"Очевидним є те, що, певно, вигідніше і цікавіше рахувати пасажирів, так як роблять це сьогодні комісіями на листочках. Це неoб'єктивно! Електронний квиток дозволяє прорахувати, скільки ми перевозимо пасажирів – пільговиків і платних. І тоді, коли ми бачимо чіткий облік: де і на якій зупинці скільки пасажирів зайшло-вийшло. Тоді вже можна робити якусь транспортну систему і обраховувати пасажиропотоки і направляти транспорт туди, де найбільше потрібно", – переконаний Ігор Грицюк.

На запитання чи є різниця між стаціонарними та ручними валідаторами (окрім мобільності останніх, зрозуміло), Ігор Грицюк переконує: немає! Єдине, що ті стаціонарні, а ті ручні. Також стаціонарних валідаторів на один тролейбус потрібно мінімум три, а це, відповідно, більші затрати з бюджету. Хоча розповів, що в подальшому планувались встановлюватись стаціонарні, але й переносні валідатори без роботи не лишились.

Втім начальник управління транспорту і зв'язку Анатолій Миронюк навпаки вважає, що стаціонарний та ручний валідатори кардинально відрізняються своїм функціоналом.

"Переносний валідатор не виконує тих функцій, що виконує стаціонарний валідатор. Наприклад, чи можна банківською карткою оплатити проїзд через переносний термінал? – Ні", – сказав Анатолій Миронюк.

Валідатори на складі не пролежуватимуть?

У міській раді переконують, що ніхто не каже про те, що валідатори місту непотрібні. Вони зараз не використовуються тому, що переносні валідатори для таких цілей, як контроль пасажиропотоку, обрахунок пільговиків і підв'язаність під графік руху, не зовсім підходящі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• РУЧНІ ВАЛІДАТОРИ ЗА МІЛЬЙОН ГРИВЕНЬ ВИЯВИЛИСЯ ЛУЦЬКУ НЕ ПОТРІБНІ
• ДИРЕКТОРА ЛПЕ ЗВІЛЬНЯТЬ НАЙБЛИЖЧИМИ ДНЯМИ, – ПОЛІЩУК

"Думаю, валідатори на складі не пролежуватимуть, а коли все ж почне цей проект працювати, то нам вони знадобляться, аби на контролі тримати наших кондукторів. Там, де не буде достатня кількість стаціонарних валідаторів, думаю, ці будуть допомагати, для того щоб обілечувати пасажирів", – переконував журналіста ІА "Конкурент" перший заступник Луцького міського голови Григорій Недопад.

До слова, в міській раді створено робочу групу, яка займається питанням розробки універсальної "картки лучанина" (завдяки їй можна вести облік пасажирів) та вивчає досвід інших міст по впровадженню АСОП.

Відтак луцька делегація в пошуках ідеального провайдера системи АСОП об'їздила пів-України: Житомир, Білу Церкву і дісталась вже до міста Мукачево, де темтешня міська влада закупила автобуси, оснащені стаціонарними валідаторами та турнікетами.

Григорій Недопад та Анатолій Миронюк заявляють в один голос, що хочуть зробити в місті таку валідаційну систкму, щоб вона підпадала під АСОП і щоб не доводилось потім щось переробляти і наступати на одні й ті ж граблі.

Також був відеоселектор з розробниками картки лучанина, зустрічі з банками щодо її впровадження і ще низка переговорів з приводу майбутнього електронного квитка.

Григорій Недопад висловив припущення, що, можливо, й у Мінінфраструктури не до кінця не розуміють, як АСОП має впроваджуватись. Адже не кажуть, що і як конкретно треба зробити, бо інакше як пояснити те, що впровадження електронного квитка затягується.

Щодо ризиків судових позовів з боку "Системного зв'язку" щодо заборгованості в понад два мільйони гривень, то Григорій Недопад каже, що такі ризики існують завжди, але переконаний, що для того, аби владнати це питання нормально, й існує переговорний процес.

Треба стаціонарні валідатори та картку лучанина

Нинішній керівник Володимир Пуц більш категоричний в питанні майбутнього валідаторів з полиць. Він вважає, що, перш за все, потрібно розірвати договір з попередніми провайдерами валідаційної системи. Адже місця для застосування ручних валідаторів на підприємстві немає.

На його думку, вони не приносять користі ані підприємству, ані лучанам, бо ними облік пасажирів ведеться недостовірно. До того ж не може автоматизована система оплати проїзду включати в себе як кондуктора, так і валідатор. Має бути хтось або щось одне.

"Я прийшов на підприємство, а вони (валідатори) вже не діяли. 30 травня підписали сумнівний акт про закінчення тестового режиму, а через ніч поклали їх на полицю. До того ж немає акту вводу в експлуатацію", – дивується Володимир Пуц.

Нині, поки міська рада хвилюється через пошук провайдера, Володимира Пуца більше хвилює питання, куди майбутні стаціонарні валідатори будуть ставити. Оскільки 12 років підприємство не бачило нового тролейбуса. Хоча, якщо все йтиме за планом, то є можливість за кредитні кошти придбати 30 нових низькопідлогових тролейбусів.

Наразі треба досконало вивчити систему, щоб її по-новому впровадити і знову не наступити на "валідаційні" граблі.

"Треба стаціонарні валідатори, має бути картка лучанина, адаптований валідатор до банківської картки, а пільговики мають мати певну кількість поїздок в тролейбусі в місяць", – переконаний Володимир Пуц.

Про боязнь тих таки "грабель" каже і Анатолій Миронюк, який теж вважає, що перед тим, як братися вкотре до впровадження в місті системи АСОП, треба дуже скрупульозно вивчити питання, чим і займається робоча група в міській раді.

"У Луцьку вже закупили частково обладнання в розмірі 60 ручних валідаторів, які нікому не потрібні. І оплачено за це 0,9 мільйона гривень. Задача робочої групи не зробити другої помилки. Тому ми тонко підходимо до вивчення питання", – сказав Анатолій Миронюк

Начальник управління транспорту та зв'язку каже, що найкращим варіантом у вирішенні питання непотрібних валідаторів було би їхнє повернення продавцям. Втім навряд чи хтось обере цей шлях вирішення питання.

Поки ж один мільйон гривень бюджетних коштів у вигляді ручних валідаторів припадає пилюкою десь на складах ЛПЕ.

Тим часом місцева влада детально вивчає досвід інших міст та шукає провайдера, аби запровадити багатофункціональну "картку лучанина" і нарешті довести до кінця запровадження омріяної АСОП.